Page 9 - 6155
P. 9

відрізняється  від  ПС,  оскільки  повторювані  фрагменти,  що
           складають  полімерний  ланцюжок,  у  них  різні.  Повторювані
           фрагменти  можна  уявити,  за  аналогією,  як  ланку  звичайного
           (металевого) ланцюга (табл. 1.1). Властивості полімерів, що мають
           різні  повторювані  фрагменти,  відрізнятимуться  так  само,  як  і
           міцність ланцюгів відрізнятиметься при наявності різних ланок.
               Багато  полімерних  матеріалів  називають  співполімерами,
           оскільки  у  них  структура  ланцюжків  складена  з  мономерів
           (фрагментів) більш ніж одного типу. Такий матеріал, як співполімер
           стиролу  і  акрілопітріла  (САН),  має  властивості,  відмінні  від  ПС,
           оскільки  він  є  співполімером.  Властивості  САН  змінюватимуться
           відповідно  до  його  точного  співполімерного  складому  і
           молекулярної маси.
                Існує  нескінченна  кількість  варіантів  складання  хімічних
           композицій,  за  допомогою  яких  можна  отримати  матеріали
           найрізноманітніших  властивостей.  Як  тип  ланок  ланцюжка,  так  і
           довжина  полімерних  молекул  будуть  істотно  впливати  на
           експлуатаційні  характеристики  готового  виробу,  а  також  на
           властивості розплаву в процесі лиття під тиском.
               Виробники пластмас, керуючи процесом полімеризації, можуть
           отримати  полімер  із  заздалегідь  заданим  числом  середньої
           молекулярної маси та заданим ММР.
               Середня  молекулярна  маса  полімеру  зазвичай  виражається  як
           середньочислова молекулярна маса  - М п (загальна маса матеріалу,
           що ділиться на кількість молекул); або середньомасова молекулярна
           маса  -  M w  (зміщена  в  бік  більш  високих  значень  -  чим  більша
           величина  зсуву,  тим  більше  молекул  з  високою  молекулярною
           масою) [1].
               Середньочислова і середньомасова молекулярні маси полімерів
           можуть  бути  визначені  за  допомогою  рівнянь  (1.1)  і  (1.2)
           відповідно:
                              M n = ∑(N i⸱M i)/ ∑N i ;          (1.1)
                                           2
                             M W =∑(N i⸱M i )/ ∑(N i⸱M i)  ; (1.2)
               де  М  -  молекулярна  маса  окремої  фракції;  Ni  -  кількість
           молекул у кожній фракції.
                                          9
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14