Page 7 - 6155

До аморфних належать такі термопласти, як полістирол (ПС),
полікарбонат (ПК) і поліметилметакрилат (ПММ А).
Частково кристалічні термопласти
Деякі макромолекули полімерів мають досить велику кількість
повторюваних фрагментів. Такі впорядковані зони являють собою
кристали, які формуються в процесі охолодження та перебувають в
розплавленому стані термопласта. Під час повторного нагрівання
кристали зберігають свою форму до того часу, поки полімер не
досягне температури (або температурного діапазону) розплавлення
кристалів, до якої спостерігатиметься повне розплавлення
матеріалу. У розплаві, або розплавленому стані, ці матеріали мають
невпорядковану структуру розподілу молекул. Подібні термопласти
називають частково кристалічними, оскільки вони містять зони як
аморфного, так і кристалізованого матеріалу (рис. 1.1).
«Ступінь кристалічності» (процентне співвідношення між
обсягами зон кристалізованого і аморфного матеріалів) залежить як
від хімічної структури полімеру, так і умов переробки (фактично від
швидкості, до якої розплавлений полімер охолоджується). Змінні
параметри процесу, які зменшують швидкість охолодження,
загалом визначатимуть ступінь кристалічності. До частково
кристалічних полімерів належать поліетилен (ПЕ), поліпропілени
(ПП) і поліаміди (ПА).
Рідкокристалічні термопласти
Як і частково кристалічні термопласти, рідкокристалічні
термопласти в твердому стані мають впорядковану структуру.
Однак, на відміну від звичайних кристалізованих полімерів,
рідкокристалічні полімери являють собою впорядковану
(відрізняється від хаотичної) макромолекулярну структуру в
розплавленому стані. Ці унікальні матеріали характеризуються
наявністю жорстких молекул у вигляді стрижнів, які формують
масиви або домени, де вони розташовуються паралельно один до
одного. Рідкокристалічні термопласти мають значні переваги при
обробці і в застосуванні: низьку в'язкість розплаву, малу усадку
відлитого виробу, високу стійкість до хімічного впливу, жорсткість,
опір повзучості і стабільність всіх розмірів [2].
7