Page 13 - 6153

характеризують явище, що вивчається;
- вивченням причин змін цих показників;
- вивченням та вимірюванням взаємозв'язку між цими
показниками з метою досягнення найкращих результатів.
Характерною рисою методу аналізу є наявність його
методики. Суть цього поняття полягає в тому, що проведенню
аналізу передує визначення його основних етапів, видів,
способів та прийомів. Кількість етапів, видів застосування тих
чи інших способів залежить від характеру явища, яке
вивчається, від мети та завдань аналізу, від характеру та
кількості показників і взаємозв'язку між ними.
У процесі аналізу широко використовують абсолютні,
відносні та середні величини, ряди динаміки, порівняння та
інші методи.
Абсолютні величини - це первинні узагальнюючі
показники, які характеризують число одиниць сукупності,
що вивчається, або суму значень деякої ознаки.
В залежності від сутності явища, яке вивчається, і задач
дослідження вони виражають розміри (рівні, обсяги)
економічних явищ і процесів у характерних їм одиницях
виміру (натуральних, трудових, грошових) чи величину ознак,
які характеризують ці процеси і явища.
Абсолютні величини мають велике практичне і
пізнавальне значення. 3 їх допомогою встановлюється
більшість планових та розрахункових показників і
здійснюється контроль за їх виконанням на різних рівнях
управління.
Відносні величини – це міра співвідношення двох
показників різних сукупностей або частин однієї сукупності.
Вони розраховуються як частка від ділення однієї величини на
іншу, яка є базою співставлення. База порівняння – це
конкретний період часу, сукупність, до яких відноситься
показник, величина якого прийнята в якості базисного числа
при співставленні між собою показників. Ця база вибирається
на основі знання природи явища, котре вивчається, і у
відповідності з задачами порівняння.
В залежності від характеру явища, що вивчається, і
конкретних задач аналізу відносні величини можуть мати
різну форму вираження: коефіцієнта – якщо базисне число
(основа знаменника) приймається за одиницю; відсотка –

15