Page 33 - 6141
P. 33

Метод розтирання порошків ґрунтується на властивості деяких речовин

               в ході твердофазних реакцій утворювати характерні сполуки, які відрізняються

               від вихідних речовин кольором або запахом. Так, наприклад, при розтиранні в

               фарфоровій  ступці  суміші  роданіду  калію  з  порошком,  який  містить  сполуки

               заліза (ІІІ), з’являється червоно-буре забарвлення. У присутності ж в кристалах

               кобальту  порошок  у  ступці  набуває  синього  кольору.  Ці  явища  пояснюються

               утворенням відповідних роданідних сполук, згідно реакцій:



                                                3KSCN + FeCl 3 = Fe(SCN) 3 + 3KCl



                                            4KSCN + CoSO 4 = K 2 [Co(SCN) 4]+ K 2SO 4



                     Метод  розтирання  порошків  дає  можливість  проводити  досліди  з

               мікрокількостями  речовини,  а  також  здійснювати  ті  якісні  визначення,  для

               виконання яких іншим методом потрібні високі концентрації речовин.



                     Мікрокристалоскопічний  метод  аналізу  ґрунтується  на  реакціях,  в

               результаті  яких  утворюються  кристали  характерної  форми.  Для  розгляду  цих

               кристалів  використовується  мікроскоп.  Так,  наприклад,  присутність  в  пробі

               сполук  калію  визначають  по  утворенню  кристалів  гексахлороплатинату  (IV)

               калію.  Вони  уявляють  собою  лимонно-жовті  октаедри  і  комбінації  цих

               октаедрів з кубиками, що сильно заломлюють світло.


                     Завдяки застосуванню мікроскопа можна здійснювати аналіз дуже малих

               кількостей  речовини.  При  цьому  зменшуються  і  витрати  часу.  Однак

               застосування мікрокристалоскопічних реакцій часто обмежується необхідністю

               ретельного  видалення  сторонніх  речовин,  які  заважають  утворенню  типових

               для досліджуваного йону кристалів.


                     В залежності від кількості речовини, яка використовується для проведення

               аналізу, розрізняють макро-, мікро- і напівмікрометод (табл. 2.2.4):

                              Таблиця 2.2.4 - Класифікація методів аналізу за кількістю речовини
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38