Page 166 - 6141

вигляді окремих зон (шарів). Першим з колонки витікає чистий розчинник,

потім після насичування сорбенту, з колонки починає витікати розчин, який

містить найменш сорбований компонент, а далі – компоненти в порядку

зростання їх сорбційної здатності.

Якщо адсорбент безколірний, а адсорбовані компоненти забарвлені, то на

висоті сорбента в колонці утворюються забарвлені зони, які й складають

хроматограму. Наприклад,при пропусканні водного розчину солей купруму і

кобальту через сорбент – алюміній оксид – Al 2O 3 - білого кольору, можна

спостерігати утворення двох по-різному забарвлених зон. Верхній шар,
2+
2+
забарвлений в синій колір, містить Сu -іони; нижній рожевий шар – Со -іони
(рис.2). Наявність кольорових зон вказує на присутність в досліджуваному

розчині йонів купруму та кобальту. Якщо адсорбовані компоненти безколірні,

то й утворені ними зони теж безколірні. В такому випадку для їх виявлення

через колонку пропускають реактив, який з адсорбованими речовинами або

йонами утворює забарвлені сполуки. Наприклад, якщо через колонку, що

2+
містить безколірну зону Fe -іонів пропустити розчин [K 3Fe(CN) 6], то шар
2+
сорбенту, що відповідає йонам Fe стане темно-синього кольору.
При хроматографуванні на поверхні адсорбенту одночасно протікає два

процеси – сорбція і десорбція.