Page 105 - 6141

а) осад повинен бути практично нерозчинним.

Для зменшення розчинності часто використовують надлишок осаджувача.

В деяких випадках використовують спирт і інші органічні розчинники, в яких

розчинність тієї чи іншої сполуки є меншою, ніж у воді. Осаджувачем може
-8
бути сполука, яка утворює осади з ДР ≤ 1 10 .

б) склад осаду після висушування або прожарювання повинен

відповідати певній формулі.

Якщо деякі осади утворюються у вигляді сполук змінного складу, як у

випадку фосфатів двовалентних металів, які утворюють осади від МеНРО 4 до

Ме 3(РО 4) 2, то такі осади можуть бути використані тільки для відділення

металів, а не для їх кількісного визначення.

в) осад повинен утворюватися в формі, зручній для відділення його від

розчину фільтруванням.

Ця вимога пов’язана, головним чином, з певною величиною зерна осаду.

Для одержання відповідної величини зерна осаду дотримуються певних умов

осадження. Так, для одержання крупних зерен ВаСО 3 осадження ведуть з

гарячих розчинів.

г) гравіметрична форма осаду повинна бути стабільною.

Деякі осади при прожарюванні розкладаються, перетворюючись в оксиди,

внаслідок чого в гравіметричному аналізі розрізняють: осаджувальну і

гравіметричну форму.

Осаджувальна форма – хімічний склад осаду у вигляді якого осаджуються

визначувані компоненти, наприклад:Fe(OH) 3, Al(OH) 3, BaSO 4 та інші.