Page 39 - 6140

найчастіше виступають позитивно заряджені йони або атоми
d-металів, рідше – s- та p-металів. Деякі неметали (B, Si, N, P)
також можуть бути комплексоутворювачами.
-
-
-
Як ліганди можуть виступати прості (Cl , Br , I ) або
-
-
2-
складні (CO3 , S2O3 , NO2 та ін.) йони, нейтральні молекули (у
більшості випадків полярні) – як неорганічні (Н2O, NH3, CO),
так і органічні (NH2CH2NH2, C2H5NH2).
Кількість місць у внутрішній сфері комплексу, які можуть
бути зайняті лігандами, називають координаційним числом
(КЧ) комплексоутворювача. Значення координаційних чисел
перебуває в межах 1…12.
Координаційні (комплексні) сполуки класифікують за
знаком заряду комплексу.
Розрізняють такі комплекси:
2+
3+
- катіонні [Ni(NH3)6] , Al[(H2O)5OH] ,
3-
2-
- аніонні [Fe(CN6)] , [Zn(OH)4] ,
- нейтральні [Ni(CO)4], [Cr(NH3)3Cl3].
Хімічні властивості комплексів в основному такі ж як у
відповідних їм класів сполук. Особливістю є дисоціація
комплексів та їх руйнування сильними кислотами та
основами.
Дисоціація відбувається ступінчасто: спочатку сполука
дисоціює на йони зовнішньої сфери та комплексний йон
(І ступінь), потім комплексний йон – на комплексоутворювач
та ліганди (ІІ ступінь), причому дисоціація по 2-ому ступеню
незначна:
+
3-
K3[Fe(CN)6]  3K +[Fe(CN)6]
3-
3+
-
[Fe(CN)6]  Fe + 6CN .
Кислоти та основи руйнують комплекси за різними
механізмами. У випадку кислот комплекс руйнується за
рахунок витіснення сильнішою кислотою слабшої, аніон якої
входить в склад комплексу як ліганд, або утворення сполуки з
39