Page 21 - 6140

Періодична система елементів є графічним
відображенням періодичного закону. У найбільш
розповсюдженій – короткій формі таблиці Д. І. Мендєлєєва всі
відомі на цей час елементи підрозділяються на сім
горизонтальних періодів і вісім вертикальних груп. Елементи
великих періодів (починаючи з четвертого) поділяються, крім
того, на два горизонтальних ряди. У кожній групі елементи
великих періодів підрозділяються на дві підгрупи: головну (А)
і побічну (В). До головних підгруп входять елементи малих (I–
ІІІ) періодів (типові елементи) і подібні до них елементи
великих (IV-VII) періодів. Побічні підгрупи складаються із
елементів тільки великих періодів.
Сучасна періодична система елементів складається із
семи періодів, з яких I, II і III містять по одному ряді елементів
і називаються малими періодами, а IV, V, VI і VII називаються
великими періодами, IV, V і VI періоди містять по два ряди
елементів, VII період – незавершений. Всі періоди, за
винятком першого, що містить лише два елементи,
починаються лужним металом і закінчуються інертним газом.
У великих періодах перехід властивостей від активного
металу до інертного газу відбувається більш плавно, ніж у
малих періодах. Більші періоди складаються з парних і
непарних рядів. У цих періодах спостерігається подвійна
періодичність: крім характерної для всіх періодів зміни
властивостей від лужного металу до інертного газу
спостерігається також зміна властивостей у межах парного
ряду й окремо – у межах непарного ряду. Наприклад, у
парному ряді IV періоду валентність змінюється від одиниці в
калію до семи в мангану; після тріади ферум – кобальт - нікол
відбувається така ж зміна валентності в непарному ряді: від
одиниці у купруму до семи в брому. Подібна подвійна
періодичність спостерігається й в інших великих періодах.
В елементів парних рядів переважають металічні
21