Page 129 - 6140

надлишок осаджувача і створювати умови, за яких буде
досягнуте повне осадження компонента, що визначається.
Залишкова концентрація компонента, що визначається, у
-4
-6
розчині не повинна перевищувати 10 моль/л або 10 г/л - межа
чутливості аналітичних терезів. Найкращим осаджувачем є
такий, який утворює найменш розчинну сполуку. Бажано, щоб
він був леткою речовиною, тоді домішки його в осаді будуть
видалятись при прожарюванні. Окрім того, осаджувач
повинен реагувати тільки з йонами, які осаджують, і не
реагувати з іншими, тобто бути специфічним. Специфічність
реакції досягають умовами проведення цієї реакції: певною
кислотністю та введенням маскуючих речовин, які зв’язують
йони, що заважають визначенню.
У гравіметричному аналізі розрізняють форму
осадження та гравіметричну форму осаду. Та форма, у вигляді
якої переводять компонент, що визначають, в осад,
називається формою осадження, а форма сполуки, яку
отримують після прожарювання осаду – гравіметричною.
Форма осадження і гравіметрична форма повинні
задовольняти ряду вимог.
Сполука, що є формою осадження, повинна бути
малорозчинною, що необхідно для повного осадження
елемента, який визначається. Бажано, щоб структура осаду
давала можливість з достатньою швидкістю вести
фільтрування і відмивання його від домішок. Цій вимозі
відповідають крупнокристалічні осади. При прожарюванні
форма осадження повинна легко і повністю перетворюватись у
гравіметричну форму.
Гравіметрична форма повинна задовольняти наступним
вимогам: склад її повинен відповідати певній хімічній
формулі, вона повинна бути стійкою до зовнішнього
середовища, не реагувати і не адсорбувати вологи та діоксиду
вуглецю з повітря. Бажано, щоб частка компонента, який
129