Page 77 - 6139

видів у складі насаджень міста і приміських зон широко
поширена повсюдно в світі. У містах України більше двох
третин порідного складу дерев і чагарників доводиться саме на
інтродуценти.
Лише на основі комплексного застосування методичних
принципів і підходів лісознавства, біогеоценології, фізіології,
генетики і селекції рослин, ландшафтної архітектури можливе
вирішення завдань екологічної оптимізації сучасного
урбанізованого середовища.
2 Призначення, структура і статус комплексних
зелених зон міст
Серед територій, зайнятих лісовими насадженнями,
особливе місце займають зелені зони міст.
Зелена зона міста — територія за межами міста, зайнята
лісами і лісопарками, що виконують захисні і санітарно-
гігієнічні функції і що є місцем відпочинку населення.
Лісопарк — обширний природний ліс поблизу крупного
міста або усередині нього, пристосований для масового
відпочинку, спорту, розваг і задоволення культурних потреб
населення.
Ліси і насадження зелених зон виконують три основні
функції: захисну, санітарно-гігієнічну, рекреаційну.
Правовий режим лісів, групи і категорії захищеності, їх
господарське використання визначені Лісовим кодексом
України.
За формою господарювання і управління ліси зелених зон
відносяться до лісів, що знаходяться у веденні державних органів
лісового господарства, міських, закріплених лісів і лісів
заповідників.
Міськими вважаються ліси, що знаходяться в
адміністративних межах міста. Лісове господарство в них ведуть
підприємства і організації місцевих органів самоврядування.
Закріплені ліси — це частина лісів державного значення,
наданих міністерствам, відомствам, підприємствам, організаціям
і установам для виконання покладених на них спеціальних
завдань, — наукових, учбових, оздоровчих і інших.
До лісів заповідників відносяться ліси, що знаходяться на
виділених в установленому порядку ділянках землі, в межах
яких є природні і культурно-історичні об’єкти, що
охороняються, представляють особливу наукову або пізнавальну
цінність. Лісове господарство в них ведеться заповідниками як
науково-дослідними установами.
Правовою гарантією збереження природоохоронної
функції лісів служить встановлення категорій захищеності,
тобто поділення їх на групи.

76