Page 75 - 6139
P. 75
діям);
- відношення кількості виділеного рослинами за певний
час в певному об’ємі речовини з меліоративними властивостями
до кількості речовини в деякий початковий момент часу в тому
ж об'ємі до початку роботи фітомеліоративної системи (у разі
роботи системи за принципом посилення);
- відношення кількості виділеної рослинами речовини в
певному об’ємі за певний час до кількості цієї речовини в тому
ж об’ємі, спожитої людиною за той же період часу (у разі
компенсуючої дії фітомеліоративної системи).
При визначенні фітомеліоративної ефективності
рекультивуючих систем використовуються непрямі показники,
такі як, наприклад, вміст гумусу в грунті до рекультивації і після
певного періоду після введення в дію фітомеліоративної
системи, тобто швидкість гумусоутворення в нових умовах.
Найбільшою ефективністю володіють багатовидові,
багатоярусні фітомеліоративні системи деревно-чагарникових
насаджень. Трав’янисті рудеральні угрупування в цілому
поступаються по ефективності природним трав'янистим і
деревно-чагарниковим, але, проте, виконують ряд важливих
функцій в урбоекосистемі: закріплюють порушені субстрати,
перешкоджаючи запиленню атмосфери, поглинають значну
кількість токсичних речовин, що поступають в навколишнє
середовище з викидами підприємств і вихлопними газами від
автотранспорту, наприклад, до 400 г свинцю/га в рік.
(Duvigneaud, 1975; цит. по: Миркин, Сахапов, 1990).
Різні фітомеліоративні системи функціонально
доповнюють одна одну, тому в кожному крупному місті
доцільно використовувати всі можливі в даних умовах
фітомеліоранти в комбінаціях, що дозволяють максимізувати
бажаний ефект.
Контрольні запитання
1 У чому полягає суть фітомеліорації?
2 Які виділяють напрямки фітомеліорації в залежності від
поставлених задач?
3 Як визначається ефективність фітомеліоративної
системи?
4 Які ознаки використовують для класифікації
фітомеліоративних систем?
74