Page 48 - 6138

Зміна технологічних процесів у бік ресурсозберігаючих,
маловідходних і безвідходних технологій є одним з найбільш
економічних і екологічно ефективних напрямів. Проте такий
шлях, як правило, характеризується високою капіталоємністю і
вимагає первинних інвестицій.
Каналізування населених пунктів дозволяє запобігти
забрудненню водних об’єктів неорганізованими стоками.
Організованій стік з каналізаційних мереж, як правило, прямує на
очисні споруди. За відсутності очисних споруд зниження
негативної дії на якість води водних об’єктів може бути досягнуте
за рахунок використання спеціальних конструкцій випусків стічних
вод (розсіюючих, глибоководних), які забезпечують більш
ефективне розбавлення стічних вод.
Санітарне очищення території дозволяє зменшити
надходження речовин в дощові і снігові стічні води, зменшити
забруднення ґрунтових вод і тим самим зменшити надходження
забруднюючих речовин у водні об’єкти. Цей метод є достатньо
ефективним і відносно малозатратним.
Повторне використання стічних вод може здійснюватися
шляхом оборотного водопостачання в межах одного підприємства
або передачею стічних вод в інші сфери господарювання. Наприклад,
використання очищених стічних вод для технічного водопостачання
або зрошування. Запобігання скиданню підігрітих вод зменшує
вірогідність розвитку процесів евтрофування водних об’єктів.
Очищення стічних вод є найбільш традиційним способом
зниження навантаження на водні об’єкти.
Інтенсифікація внутрішніх процесі відновлення водойм
Управління якістю води водних об’єктів на основі
регулювання внутрішніх процесів водних об’єктів досягається в
основному дією на абіотичні компоненти екосистеми.
Технології захисту і відновлення для водотоків. У основі
цих технологій лежить цілеспрямована зміна гідрологічних розумів
або безпосередня дія на біотичну частину водної екосистеми.
Основними технічними рішеннями є зміна швидкості течії, форми
поперечного перетину русла, матеріалу кріплення берегових укосів
і розробка спеціальних біоінженерних споруд.
Швидкість течії є одним з головних екологічних чинників у
водотоках. Вона суттєво діє на всі біотичні компоненти водної
екосистеми. Ця дія має прямий і непрямий характер. Пряма
виявляється в безпосередній механічній дії течії на гідробіонти.
Непряма дія здійснюється через зміну фізичних і хімічних умов у
водотоку, наприклад, швидкості процесу атмосферної реаерації,
умов перемішування, каламутності потоку. Швидкість потоку є
комплексним управляючим чинником. Чим більше час перебування
речовини у водотоку, тим сильніше виявляються процеси
біохімічної трансформації речовин. Чим більше транспортуюча
здатність потоку, тим менше його прозорість. У свою чергу
прозорість води сильно впливає на продукційні процеси і тепловий

47