Page 7 - 6134
P. 7

До ізометричних належать:
                         -  купол  –  антикліналь  ізометричного  обрису  та  округлої,
                  округло-еліптичної  або  неправильної  форми  з  відношенням
                  довжини до ширини від 3 до 1;
                         - масив – вихід значних мас докембрійських порід на денну
                  поверхню;
                         -  шток  –  тіло  неправильної  форми,  що  має  подібний  до
                  ізометричного           поклад       суцільної        (або      майже        суцільної)
                  мінеральної сировини (наприклад, штоки кам’яної солі);
                         -  гніздо  –  відносно  невелике  скупчення  рудної  речовини
                  ізометричної  форми,  часто  не  більш  ніж  1  м  у  поперечному
                  перерізі;
                         - штокверк – об’єм гірської породи ізометричної форми, що
                  нагадує  шток,  усіяний  сіткою  невеликих  рудних  жилок,  які
                  перехрещуються  й  супроводжуються  вкрапленнями  рудних
                  мінералів.
                         До плескатих тіл належать:
                         -  шар  (пласт) – найпоширеніша форма  покладів  осадових
                  родовищ рудних і нерудних корисних копалин. Це плитоподібне
                  тіло  осадового  походження,  яке  відділяється  від  інших  порід
                  площинами  нашарування.  Шари  мають  довжину  та  ширину
                  близьких розмірів – до десятків кілометрів. Товщина шарів може
                  змінюватися  від  десятків  сантиметрів  до  сотень  метрів.
                  Розрізняють  шари  прості  (без  прошарків  породи)  й  складні  (з
                  прошарками породи);
                         -  шароподібний  поклад  відрізняється  від  пласта  меншими
                  розмірами та меншою витриманістю;
                         -  плащоподібний  поклад  –  те  саме,  що  й  пластоподібний
                  поклад, але характерний для верхніх зон вивітрювання родовищ
                  заліза, каоліну тощо;
                         -  жила  –  витягнуте  у  двох  напрямах  просте  тіло,  яке
                  утворилось  або  як  наслідок  заповнення  порожнини  тріщини
                  мінеральною  речовиною чи  гірською  породою,  або в  результаті
                  метасоматичного  заміщення  гірських  порід  уздовж  тріщин
                  мінеральними  сполуками.  За  цією  ознакою  розрізняють  жили
                  виповнення та жили заміщення.
                         Жили,  які  залягають  відповідно  до  нашарування  вмісних
                  порід,  називають  відповідними,  або  міжпластовими,  а
                  розташовані незалежно від нашарувань – січними. Жили, що не
                  виходять  на  поверхню,  називають  сліпими,  а  які  мають
                  розгалуження           –     розгалуженими             (апофізи).         Жили,        що
                  складаються  із  серії  паралельних  недовгих  рудних  жил,
                  перпендикулярних  до  вмісної  породи,  називають  східчастими








                                                                  7
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12