Page 6 - 6134

Форма корисних копалини (рудних тіл) визначається двома
чинниками. По-перше, природними геологічними умовами їх
утворення і подальшого перетворення. По-друге, геолого-
економічними показниками, які встановлюють, виходячи з вимог
промисловості до даної мінеральної сировини, гірничо-
геологічними умовами розробки об'єкту, місцем розташування
родовища та ін. Останні називають кондиціями, по яких з
рудоносних зон при підрахунку запасів руд оконтурюють рудні
тіла.
Контури рудних тіл лише в окремих випадках є чіткими,
співпадаючими з геологічними границями. Як правило вони
поступові і визначаються за результатами випробування.
Кожне рудне тіло корисної копалини має три напрями
вимірювання в просторі. Залежно від співвідношення цих
величин розрізняють три групи рудних тіл: ізометричні, плескаті
та витягнуті в одному напрямі.
Серед різноманіття форм рудних тіл можна виділити
наступні головні типи: пласти, лінзи, жили, труби або стовпи,
штокверки, штоки, тіла неправильної форми, гнізда (кишені) і
комбіновані поклади (рис. 1.1).

Рисунок 1.1. – Схематичні форми рудних тіл
(за В. М. Григор’євим із доповненнями):
А - ізометричні (а - шток, б - гніздо, в - кишеня); Б - плескаті (а - пласт, б -
лінза, в- жила); В - витянуті в одному напрямку (а - стовпоподібні, б -
трубчасті, в - воронкоподібні); 1 - рудні тіла; 2 - граніт; 3 - пісок; 4 - гравій,
галька і мінерали важкої фракції; 5 - глина.

6