Page 24 - 6134

матеріалу. Для наведених завдань це діаметр керну, який
визначається за формулою:
D  D  2  5мм, (3.2)
керну вн .к
де D -внутрішній діаметр бурової коронки, мм; 2÷5 мм –
вн. к
зменшення діаметра керну за рахунок часткової руйнації його
при бурінні, (для алмазних коронок береться мінімальне
значення, для твердосплавних-максимальне і середнє).
Встановлюється вид проби, її кінцева маса (залежно від
виду) та маса дублікату.
Після цього слід визначити тип дробарки, залежно від
діаметра уламків вихідної проби, і за чітким дотриманням
послідовності операції обробки проб (дроблення, грохотіння,
просіювання, скорочення) скласти схему обробки проби із
обов’язковим дотриманням правила збереження показовості
проби за допомогою формули Річардса-Чечетта. Приклад схеми
обробки проби наведений на рис. 3.1.
Перед усім необхідно задатися кінцевою масою проби q кінц , і
визначити розмір частинок у кінцевій пробі згідно формули 3.1.
Потім необхідно визначити ступінь подрібнення початкової
проби із співвідношення d /d кінц . Оскільки ступінь подрібнення
поч
буває досить великою відразу подрібнити пробу до необхідного
розміру неможливо, тоді процес розбивають на декілька етапів.
Перед кожним подрібненням і після нього пробу просіюють.
Після кожного з подрібнень пробу намагаються скоротити
якомога більше, користуючись формулою 3.1 контролюють, щоб
маса скороченої проби не була меншою за мінімально допустиму
при відповідному розмірі частинок проби. При цьому можливі
два варіанти:
1. Q вдвічі і більше перевищує масу кінцевої проби, для
відповідного розміру частинок проби після подрібнення. При
такому варіанті є право на скорочення проби з попереднім її
перемішуванням.
2. Q рівне або менше подвійної маси кінцевої проби. У
цьому випадку скорочення проби є неможливе. Необхідно
провести просіювання проби і її подальше подрібнення до
необхідного розміру.

Оформлення звіту
Звіт про виконану роботу має містити пояснювальну записку
з вирішеними завданнями.

24