Page 201 - 6130
P. 201

12. проведення аудиту стану бренду з метою визначення стратегічних напрямів
         його розвитку;
               13. проведення моніторингу джерел формування капіталу бренду;
               14.  забезпечення  відповідності  каналів  розподілу  корпоративним  стандартам
         якості обслуговування.
               Оцінка рівня виконання дій. За п’ятибальною системою (А – "відмінно", В –
         "добре",  С  –  "посередньо",  D  –  "погано",  Е  –  "практично  відсутні  дії")  було
         здійснено  ранжування  організаційних  заходів  (таблиця  10.9).  Процес  формування
         таблиці відбувався на груповому занятті.
               Таким чином, найвищу оцінку "А" отримали дії 3 і 14; оцінку "В" (добре) – дії
         2,4,5,6,7,8,10;  оцінку  "С"  (посередньо)  –  дії  1,9,11;  оцінку  "D"  (погано)  –  дія  12;
         оцінку "Е" (практично відсутні дії) – 13.
               Отже,  більшість  організаційних  дій  мають  оцінку  "добре"  і  "посередньо".
         Основною  проблемою  для  компанії  є  проведення  аудиту  бренду  і  практично
         відсутність досвіду моніторингу джерел формування капіталу бренду.
               Визначення  впливу  організаційних  дій  на  КФУ.  Наступним  етапом
         діагностики управління капіталом бренду за методом КФУ було заповнення матриці
         взаємозв’язку організаційних дій і КФУ (таблиця 10.9).
                 В результаті виявилося, що в компанії відсутні дії, які не підтримують жодний
         КФУ.  Те,  що  в  матриці  немає  незаповнених  стовпців,  означає,  що  всі  КФУ
         забезпечуються  організаційними  діями.  Крім  цього,  найбільшу  організаційну
         підтримку  (8  дій)  мають  КФУ  1  і  2.  Таким  чином,  більшість  організаційних  дій
         спрямовані на підтримку компонентів бренду.
                 Загалом отримані результати свідчать про високий ступінь взаємозалежності
         визначених  організаційних  дій  з  ключовими  факторами  успіху  і  правильність  їх
         вибору.
                 Встановлення  критичних  дій.  Аналіз  таблиці  для  встановлення  найбільш
         важливих  критичних  дій  (рис.  10.10)  дає  змогу  зробити  наступні  висновки.
         Більшість  організаційних  дій  –  8  (2,3,4,5,6,7,8,14)  потрапили  в  "зону  відносного
         благополуччя". Це означає, що виникнення проблем у даних сферах малоймовірне.
         Тим  не  менше,  дії  2,4,5,6,7,8  мають  потенціал  для  покращення.  Якщо  знизиться
         оцінка рівня виконання цих дій, вони потраплять у "зону ризику".
                 У "зоні ризику" опинилися дії 1 і 9, які отримали посередню оцінку, і дія 10
         через  високий  ступінь  взаємозв’язку  із  КФУ.  Ці  дії  можуть  стати  критичними,
         перебуваючи на межі небезпечної зони.
                 Три дії (11,12  і 13) потрапили  в "критичну зону", оскільки дві  із них мають
         найвищий ступінь взаємозв’язку із КФУ (хоча для дії 11 оцінка – посередня), і 2 дії
         отримали  найнижчі  оцінки.  До  того  ж,  дія  13  практично  відсутня  в  компанії.  Це
         позиція,  найбільш  небезпечна  для  компанії.  Саме  з  цих  дій  повинна  починатися
         практична  робота  щодо  вдосконалення  управління  брендом,  оскільки  від  них
         залежить стан КФУ і виконання місії бренду загалом.









                                                           199
   196   197   198   199   200   201   202   203   204   205   206