Page 69 - 6128

СИНЕРГІЗМ – (із грец. – "співробітництво") – явище, при
якому загальний результат перебільшує суму окремих ефектів його
компонентів, взятих окремо, які входять в цей результат. Закон
синергії – центральний закон існування і розвитку сучасних
ефективних організацій.

СИНТЕЗ – це процес збирання в ціле, протилежний аналізу
(розкладанню), метод реального і розумового поєднання різних
сторін, частин, елементів в цілісну систему. Процес побудова
системи із заданими властивостями або характеристиками. Методи
С. залежать від типу і призначення системи. Як правило, цей процес
зводиться до вибору типових елементів або певних перетворювачів,
а також до способу їх об’єднання. В загальному випадку задані
властивості можуть досягатися різними варіантами, тому доречно
визначати критерій для визначення кращого варіанту.

СИСТЕМА – сукупність елементів, які знаходяться у зв’язках
і відносинах один з одним, між системою та із середовищем,
утворюючи цілісність, ціле.

СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНА – охоплює процеси створення,
розподілу, обміну і споживання матеріальних і нематеріальних
благ і суспільні відносини, які при цьому виникають. Дуже складна
динамічна система.

СИСТЕМОЛОГІЯ – наука про системи, яка інтегрує теорію
систем, галузеві теорії систем і системотехніку.

СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ФАКТОР – ознака, за якою
елементи поєднуються в систему.

СИСТЕМОГЕНЕЗ – утворення і розвиток, еволюція систем
від нижчих форм до вищих.

СИСТОМОТЕХНІКА – прикладний інженерний напрямок
знань про системи, що визначає їх моделювання, проектування,
конструювання і регулювання.

СИТУАЦІЯ – стан системи, що характеризується певними
ознаками, сукупність подій, які пов’язані цілісною проблемою.
Теоретичною основою для осмислення С. виступає теорія подій.

67