Page 155 - 6111

- збереження вмісту векторного регістра в послідовності
комірок пам’яті, вказаних адресою першої комірки цієї
послідовності;
- регістр довжини вектора. Цей регістр визначає, скільки
елементів фактично містить оброблюваний в даний момент вектор,
тобто скільки індивідуальних операцій з елементами потрібно
зробити;
- регістр максимальної довжини вектора, що визначає
максимальне число елементів вектора, яке може бути одночасно
оброблене апаратурою процесора. Цей регістр використовується
при розділенні дуже довгих векторів на сегменти, довжина яких
відповідає максимальному числу елементів, що обробляються
апаратурою за один прийом;
- регістр маски вектора служить для виконання таких операцій,
в яких повинні брати участь не всі елементи векторів. У цьому
регістрі кожному елементу вектора відповідає один біт. Установка
біта в одиницю дозволяє запис відповідного елемента вектора
результату у вихідний векторний регістр, а скидання в нуль -
забороняє.
- регістр вектора індексів по структурі аналогічний регістру
маски. Служить для виконання операцій
упакування/розпаковування для отримання вектора, що містить
ненульові елементи і для зворотньої операції відповідно. У векторі
індексів кожному елементу початкового вектора відповідає один
біт. Нульове значення біта свідчить, що відповідний елемент
вихідного вектора рівний нулю.
Переваги векторного процесора:
- замість багаторазового вибору одних і тих же команд досить
здійснити вибір тільки однієї векторної команди, що дозволяє
скоротити витрати за рахунок пристрою управління і зменшити
вимоги до пропускної здатності пам’яті;
- векторна команда забезпечує процесор упорядкованими
даними. Коли ініціюється векторна команда, КС знає, що їй
потрібно вибрати n пар операндів, розташованих в пам’яті
впорядкованим чином. Так, процесор може вказати пам’яті на
необхідність почати вибір таких пар. Якщо використовується
154