Page 137 - 6111

векторному режимі векторні процесори обробляють дані практично
паралельно, що робить їх в кілька разів швидшими, ніж при роботі в
скалярному режимі. Прикладом таких систем є Hitachi S2600.

13.1 Матричний процесор
Призначення матричних обчислювальних систем багато в чому
схоже з призначенням векторних КС - обробка великих масивів
даних. В основі матричних систем лежить матричний процесор
(array processor), що складається з регулярного масиву
процесорних елементів (ПЕ). Системи подібного типу мають
загальний пристрій, що управляє та генерує потік команд, і велике
число ПЕ, що працюють паралельно і обробляють кожен свій потік
даних. З метою забезпечення достатньої ефективності системи при
рішенні широкого кола завдань необхідно організувати зв’язки між
процесорними елементами так, щоб якнайповніше завантажити
процесори роботою. Саме характер зв’язків між ПЕ і визначає різні
властивості системи.
Між матричними і векторними системами є істотна різниця:
матричний процесор інтегрує безліч ідентичних функціональних
блоків (ФБ), що логічно об’єднані в матрицю і працюють в SIMD-
стилі. Не так істотно, як конструктивно реалізована матриця
процесорних елементів - на єдиному кристалі або на декількох.
Важливий сам принцип - ФБ логічно зкомпоновані в матрицю і
працюють синхронно, тобто присутній тільки один потік команд
для всіх. Векторний процесор має вбудовані команди для обробки
векторів даних, що дозволяє ефективно завантажити конвеєр з
функціональних блоків. У свою чергу, векторні процесори простіше
використовувати, тому що команди для обробки векторів - це більш
зручніша для людини модель програмування, чим SIMD.
Паралельна обробка множинних елементів даних здійснюється
масивом процесорів (Мпр). Єдиний потік команд, керуючий
обробкою даних в масиві процесорів, генерується контролером
масиву процесорів (КМП). КМП виконує послідовний програмний
код, реалізує операції умовного і безумовного переходів, транслює
в Мпр команди, дані і сигнали управління (рис.13.2).

136