Page 27 - 6106

капіталу підприємства. Виходячи з цього резерви підприємства

класифікуються за: обов’язковістю їх створення; за джерелами утворення; за

відображенням їх у фінансовій звітності.

В економічній літературі резервний капітал підприємства розглядається

в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні до резервного

капіталу належать усі його складові, що призначені для покриття можливих у

майбутньому непередбачених збитків і втрат. У вузькому розумінні до

резервного капіталу належить капітал, який формується шляхом відрахувань з

чистого прибутку і відображений за статтею балансу «Резервний капітал».

Резервний капітал може використовуватися для:

- покриття збитків суб’єкта господарювання;

- виплати боргів у разі ліквідації підприємства;

- виплати дивідендів у випадку, якщо величина створених для цієї мети

резервів перевищує мінімально допустимий рівень;

- інші цілі, що передбачені законодавством чи засновницькими

документами.

Резервний капітал класифікується за такими ознаками: джерелами

формування; способом відображення у звітності; обов’язковістю створення.

За джерелами формування резерви поділяються на:
- капітальні резерви – формуються за рахунок коштів власників та інших

осіб і відображаються за статтями «Додатково вкладений капітал» та «Інший
додатковий капітал»;

- резерви, які створені завдяки збільшенню витрат підприємства;
- резервний капітал, сформований за рахунок чистого прибутку.

За способом відображення у звітності резерви поділяються на відкриті

і приховані. Відкриті резерви відображаються за статтями «Додатковий

капітал» та «Резервний капітал». Приховані резерви не відображаються в

балансі.

За обов’язковістю створення резерви поділяються на обов’язкові та

необов’язкові. Створення обов’язкових резервів регламентується чинними
26