Page 500 - 61
P. 500
джень була концепція, що описує фізичний вакуум як середо-
вище з віртуальних пар частинок і античастинок.
Відомо, що спінові середовища дозволяють передавати
сигнали без ослаблення за рахунок взаємодії з речовиною,
тобто торсійні поля не екрануються природними засобами. Всі
тіла живої і неживої природи володіють власними торсіонни-
ми полями, але по-різному.
Прояв власних торсіонних полів природних об’єктів був
винайдений ще на початку століття в експериментах професора
Н.П.Мишкіна, який пов’язував їх з електромагнетизмом. Вплив
торсіонних полів на речовину проявляється на різних рівнях:
1) на рівні ядерних спінів,
2) на рівні атомів і молекул речовини,
3) на рівні тіл: найбільш яскравий приклад – поведінка
крутильних маятників і рамок.
Торсіонні поля бувають у вигляді двох просторових
конфігурацій: право- і лівогвинтової симетрії. Тіла у вигляді
конусів, пірамід, циліндрів утворюють торсіонні поля форми
або формові випромінювання.
Всі магніти володіють незалежно один від одного магніт-
ними і торсіонними полями. Тому вплив магнітів на біологічні
об’єкти певною мірою зобов’язаний їх макроскопічному торсі-
онному полю. Асиметричні за положенням мас молекули особ-
ливо чутливі до дії торсіонних полів, наприклад, води, спирту.
Важливим підтвердженням реального існування дистан-
ційної взаємодії біологічних систем є відкритий В.П.Казна-
чеєвим “зеркальний цитоплазматичний ефект”. Електромагні-
тні поля, взаємодіючи з живими об’єктами, в основному ви-
кликають теплові ефекти, які, як відомо, не можуть глибоко
проникати в тканини. Тому неконтактні взаємодії можливі
лише на рівні торсіонних полів, що не екрануються природ-
ними засобами [15].
Цікавим феноменом, який підтверджує факт неконтакт-
ної взаємодії біологічних систем, є феномен тестування меди-
каментів, винайдений німецьким лікарем Р.Фоллем. На основі
отримання результатів він розробив нову діагностичну систе-
му, яка дозволяє індивідуально підбирати необхідні для ліку-
вання медикаменти і уточнювати етіологію захворювання. В
даному випадку характер неконтактної взаємодії оцінювався
543