Page 387 - 61

Рекомендується вибирати планшети невеликих розмірів,
щоб вони вміщували кілька замкнутих контурів. Планшет мо-
же мати будь-яку форму, найчастіше прямокутну або квадрат-
ну. Профілі задаються перпендикулярно до напряму простя-
гання порід. Відстань між профілями і точками спостережень
можна брати в 40 м, а при детальному вивченні аномалій, оде-
ржаних при попередніх дослідженнях, сітку слід згустити до
20-10 м між пунктами спостережень по профілю.
Спостереження на планшеті починають з якого-небудь
кута, наприклад з пікету № 1, для чого спостерігач ставить
один електрод біля пікету № 1, а другий – біля пікету № 2 і
вимірює різницю потенціалів між ними.
Спостереження ПП можна проводити двома способами:
градієнта і потенціалу.
Найбільш широко розповсюджений спосіб потенціалу,
при якому спостереження виконують з одним нерухомим  N
і другим рухомим (М) вимірювальними електродами. Пере-
міщуючи електрод M послідовно по всіх точках спостере-
жень, щоразу вимірюють різницю потенціалів між рухомим і
нерухомим електродами. Якщо потенціал електрода прийняти
за нуль, вимірювані різниці потенціалів будуть відповідати
потенціалам точок спостережень відносно точки, в якій уста-
новлений нерухомий електрод (нульова точка).
Сейсмічне мікрорайонування для цивільного будівни-
цтва проводиться в районах з сейсмічністю 7-9 балів. Сейсмі-
чне мікрорайонування виконують в масштабах 1:5000, 1:1000
або 1:25000.
Мінімально необхідна глибинність при СМР для цивіль-
них об’єктів визначається 15-20 м. За “середні” можна прийн-
яти заводнені грунти з параметрами: v p  1700-1800 м/с; v =
s
3
450-500 м/с; густина 2,2 т/м .
Сейсмостійке будівництво в країнах СНД регламентується
картою загального сейсмічного районування масштабу 1:5000
000, яка визначає інтенсивність можливих на території сейсміч-
них дій в балах. Для переходу від карти 1:500 000 до сейсмічно-
го мікрорайонування для ГЕС і АЕС, тобто до масштабів
1:25000 і ін., необхідні проміжні дослідження в масштабах
1:5000 000 – 1 200 000 – детальне сейсмічне районування (ДСР).
Врахування грунтово-сейсмічного ефекту в “фонову” бальність,

523