Page 379 - 61

де: N – величина фону, пА/кг (мкр/год);  – стала приладу;
ф
с – чутливість детектора, імп/с на А/кг(або на мкр/год).
Після підтвердження аномалії оператор проводить ряд
інших маршрутів з радіометром СРП-88 для визначення епі-
центра аномалії, площі розповсюдження, можливого аномаль-
ного об’єкта, умов залягання.
Оператор складає схематичний план розміщення анома-
лії з прив’язкою до місцевих орієнтирів.
Якість автогамма-зйомки оцінюється контрольними мар-
шрутами, обсяг яких не повинен перевищувати 5% від загаль-
ного обсягу робіт. За результатами контрольних спостережень
обчислюють середню квадратичну похибку  і відносну по-
хибку виміру  за формулами
  I 2
  ;   , (7.16)
I 2 n 1
де: I – різниця значень основного і контрольного вимірів;
n – число вимірів (вибирається на стрічці запису через рівні
інтервали або за характерними точками); I – середньоариф-
метичне значення основного і контрольного виміру.
Середня квадратична похибка не повинна перевищувати
0,14 пА/кг (2 мкр/год), а відносна похибка виміру – не більше
10%.
Результати автогамма-зйомок оформляють у вигляді гра-
фіків потужності експозиційної дози  -випромінювання на
маршрутах або карт розподілу потужності експозиційної дози
 -випромінювання в разі площинної зйомки.
Піша радіометрична зйомка – найбільш поширений і до-
ступний метод радіаційного контролю з метою охорони ото-
чуючого середовища. Основними завданнями зйомки є: вияв-
лення ділянок радіоактивного забруднення радіонуклідами
техногенного походження (штучними або природними) в ме-
жах контрольних зон: оцінка радіаційної ситуації території,
включаючи міста і села; визначення на місцевості і деталізація
аномальних ділянок, які виявлені аеро- і автомобільною ра-
діометричними зйомками; визначення обсягу робіт ліквідації і
дезактивації ділянок радіоактивного забруднення.
Залежно від поставлених завдань, піша гамма-зйомка
може виконуватись у масштабах 1:10000, 1:5000, 1:2000,

515