Page 335 - 61

2
де: j – густина струму (А/м ); E – викликаний потенці-
ал (В/м); r – радіус індукованого контура (м);  – тканинна
dB
провідність (См/м); – швидкість зміни густини магнітного
dt
потоку.
Для синусоїдальних полів з частотою f рівняння (6.2)
набуває вигляду
j  rf B , (6.3)
0
де B – амплітуда магнітного поля.
0
Електромагнітна хвиля, що розповсюджується, несе ене-
ргію, миттєві значення якої є змінні величини. Середнє зна-
чення її за період оцінюють в величинах густини потоку по-
тужності (вектор Пойтінга), тобто енергією, яка проходить за
2
1 с через 1 см поверхні, перпендикулярної до напряму поши-
рення хвилі.
Вектор Пойтінга дорівнює S  E  H . Він вимірюється
2
2
в Вт/м або мВт/см .
Для визначення густини потоку потужності на відстані
від джерела випромінювання користуються формулою
S  P 4 R 2 , (6.4)
де: P – величина всієї випромінюваної потужності; R –
відстань від джерела. При направленому випромінюванні цю
величину помножують на коефіцієнт направленості, що ви-
значається на основі параметрів випромінювача.
Іноді доцільно визначити густину енергії W , виражену в
3
Ерг/см . В хвильовій зоні для цього користуються співвідно-
шенням
W  S c , (6.5)
2
де: S – густина потоку потужності, Вт/см ; c – швид-
кість розповсюдження електромагнітних хвиль у вакуумі.
В зоні індукції густина енергії електромагнітної хвилі
визначається за формулою

526