Page 17 - 61
P. 17

бив А.М.Ампер (1775-1836). Подальші дослідження в цій га-
                            лузі виконав М.Фарадей (1791-1867). Р.В.Фокс у 1829 р. про-
                            вів в Англії перші спостереження природних електричних по-
                            лів над рудними покладами.
                                  Французький  вчений  професор  К.Шлюмберже  (1878-
                            1936)  у  1910  р.  розробив  метод  електричного  опору,  який
                            знайшов  застосування  для  вивчення  геологічних  структур  і
                            для пошуків нафти і газу. У 1912 р. він застосував метод елек-
                            тричного каротажу для вивчення нафтових свердловин. Швед-
                            ські геофізики Н.Лундберг і К.Зунтберг у 1919-1922 рр. засто-
                            сували для вивчення надр Землі низькочастотне змінне елект-
                            ричне поле.
                                  Відкриття  А.Беккерелем  (1852-1908)  у  1896  р.  радіоак-
                            тивності дало поштовх для розвитку радіометричних (ядерно-
                            фізичних) методів. Для пізнання явища радіоактивності в цей
                            період великий внесок зробило подружжя П’єр (1859-1906) і
                            Марія (1867-1934) Кюрі, а також Е.Резерфорд (1871-1937). В
                            цей період починають вивчати радіоактивність різних приро-
                            дних об’єктів: гірських порід, руд, вод і повітря. Першим, хто
                            оцінив значення явища радіоактивності для енергетики Землі,
                            був  Дж.У.Релей  (1842-1919),  який  у  1906  р.  показав,  що  це
                            явище служить джерелом тепла в надрах планети.
                                  В  20-і  роки  зародився  новий напрямок  геофізики  –  ра-
                            діометрія, яка займається вивченням земної кори за розподі-
                            лом в ній природних радіоактивних елементів. В кінці 40-х –
                            на початку 50-х років з’явилась ядерна геофізика (нукломет-
                            рія), яка займається вивченням земних і космічних об’єктів за
                            допомогою джерел зовнішнього випромінювання.
                                  У 1940 р. проведено геофізичне вивчення західних обла-
                            стей України методами гравіметрії, магнітометрії, радіометрії,
                            сейсмометрії  з  метою  пошуків  нафти  і  газу.  Геотермічні  до-
                            слідження  нафтових  свердловин  Прикарпаття  проводились  у
                            1923-1924 рр. Було виконано понад тисячу вимірів і визначе-
                            но, що геотермічний ступінь змінюється від 71,5 до 29,5 м/С
                            на глибинах від 250-350 до 1000-1100 м.
                                  У  1932  р.  було  проведено  два  гравіметричних  профілі.
                            Перший (станіславський) проходив через пункти: Єзупіль (21
                            млг), Івано-Франківськ (27 млг), Лисець (32 млг), Богородчани
                            (46 млг), Старуня (48 млг).



                                                           502
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22