Page 42 - 6092

В2С (business-to-consumer) — передбачає надання компаніями товарів та послуг
кінцевим споживачам, яскравий приклад реалізації цього напряму — електронні магазини в
мережі Інтернет;
В2В (business-to-business) — комерційна взаємодія між бізнесовими компаніями
(підприємствами) - виробниками, оптовими посередниками, оптовими клієнтами щодо
здійснення оптових закупівель та поставок товарів; прикладом є різноманітні товарні біржі,
торгові майданчики в Інтернет.
С2С (consumer-to-consumer) — можливість здійснення угод через Інтернет між
фізичними особами — прикладом є електронні аукціони.
С2В (consumer-to-business) — надання послуг фізичними особами бізнесовим
структурам.
G2C (government-to-consumer) — надання урядовими установами послуг кінцевим
споживачам через Інтернет. Особливістю даного напряму електронної комерції є те, що
оплату послуг урядових установ ми здійснюємо наперед (сплачуючи податки). Даний напрям
електронної комерції на сьогоднішній день найменш розвинутий, однак має досить високий
потенціал, особливо в соціальній та податковій сфері. Серед послуг, що можуть надаватися
державою громадянам через Інтернет, можна назвати: заповнення податкових декларацій та
збір податків; реєстрація транспорту; оплата квитанцій за комунальні послуги та штрафів;
надання інформації з питань законодавства і права (правові бази даних) та ін.
C2G (consumer-to-government) — напрям, що передбачає надання громадянами послуг
державі. Як приклади можна навести: електронні голосування; опитування громадської
думки та ін.
G2G (government-to-government) — автоматизація відносин і документообігу між
державними відомствами та між відомствами різних держав.
В2G (business-to-government) — надання комерційними компаніями товарів та послуг
державним установам. Даний напрямок проявляється останнім часом у використанні
урядами розвинутих країн Інтернет для проведення закупівель — від публікації оголошень
до опублікування результатів угод. Реалізація даного напряму може здійснюватися за
допомогою B2G-торговельних майданчиків, на яких проводяться тендери чи аукціони.
G2В (government-to-business) — цей напрямок передбачає надання послуг державними
органами бізнес-організаціям і включає: автоматизацію розрахунків за податками,
сертифікацію, надання інформації з питань законодавства і права та ін.

3.4 Платіжні та фінансові системи інтернет

Електронна платіжна система – це автоматизована інформаційна система,
призначена для проведення розрахунків через електронні канали зв’язку. Інтернет-платіжна
система-електронна платіжна система, що забезпечує розрахунки між суб’єктами
електронної комерції через Інтернет. Зазвичай має авторизаційний сервер (платіжний шлюз),
основною функцією якого є авторизація платіжного засобу. Працює лише з певним
переліком банків (може бути замкнена на один банк)
Розглянемо деякі визначення, що стосуються електронних платіжних систем. Банк-
емітент (банк покупця) – випускає (емітує) картки, відкриває клієнтові рахунок, пов’язаний з
карткою, проводить авторизацію платежів картками (підтверджує, що на рахунку є гроші) та
здійснює переведення грошей з карткового рахунка клієнта на рахунок банка-екваєра.
Банк-екваєр (банк продавця, розрахунковий банк) — організація, що повертає грошові
кошти точці обслуговування (наприклад, магазину) за товари та послуги, що надаються цією
точкою клієнтам, які розраховуються картками. Зазвичай банк-екваєр працює з певним
процесинговим центром.
Процесинговий центр – спеціалізований обчислювальний центр, що забезпечує
інформаційну та технологічну взаємодію між учасниками платіжної системи. Забезпечує в
41