Page 97 - 6
P. 97

Вторинні  кварцити    утворюються  в  результаті  зміни
                            вулканогенних  порід  кислого  і  середнього  складу  під  дією
                            поствулканічних      розчинів.     Головними      компонентами
                            вторинних  кварцитів  є  кварц,  діаспор,  каолініт,  а  іноді  рудні
                            мінерали  –  сульфіди  Cu,  Pb,  Zn,  Ag  та  ін.,  які  дуже  часто
                            утворюють  промислові  родовища.  Іноді  присутній  корунд.
                            Структура однорідна; текстура – кристалобластова.
                                  Серпентиніти    формуються  на  заключній  стадії
                            становлення  ультраосновних  олівінових  порід  під  впливом
                            гідротермальних  розчинів  порівняно  невисокої  температури
                            (менше 400С). Це переважно зони ендоконтактів первинних
                            ультраосновних  масивів,  заміщених  серпентинітом,  який
                            утворюється  при  взаємодії  олівіну  з  гідротермальними
                            розчинами  на  заключній  стадії  формування  ультраосновних
                            масивів.
                                  Метаморфізовані       породи     складені     здебільшого
                            волокнистими  агрегатами  серпентину  з  реліктами  олівіну  та
                            інших  мінералів.  Структури  щільні  тонкозернисті  або
                            волокнисті.         Текстури        переважно          реліктові,
                            неодноріднозернисті. З даним типом метамор-фізму пов’язані
                            основні родовища серпентину, а іноді й хроміту.
                                  Метаморфічні  породи  контактового  метасоматозу.
                            Цей тип порід формується в зоні  екзоконтактів в основному
                            гранітних масивів в їх безпосередній близькості з вапняками
                            або мармурами. Серед них найбільш поширеними є скарни.
                                  Скарни  –  високотемпературні  контактово-метасома-
                            тичні гірські породи, складені специфічними вапняковими або
                            м агнезіально-залізистими силікатами.
                                  За  механізмом  перенесення  речовини  розчинами  при
                            скарноутворенні  виділяються  дифузійні  скарни,  які  виникли
                            при  зустрічній  дифузії  в  порових  розчинах  кремнезему  і
                            глинозему  в  одну  сторону  і  лужно-земельних  компонентів  в
                            протилежну      сторону.    При    інфільтраційних      скарнах
                            перенесення  речовини  проводиться  направленим  потоком
                            порових розчинів.
                                  За  основним  компонентом  карбонатних  порід,  що
                            переходить до їх складу, розрізняють вапнякові, магнезіальні
                            та  марганцеві  скарни.  Вапнякові  скарни  виникають
                            переважно  в  умовах  малих  і  середніх  глибин  (10-12  км)  в
                            постмагматичний        етап    на     контакті     вапняків     з
                            алюмосилікатними гірськими породами. Магнезіальні скарни
                            утворюються      при    реакційній    взаємодії   доломітів    із
                            поступленою магмою або в умовах великих глибин (понад 10-
   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102