Page 37 - 6

класифікації. На сучасному етапі розвитку мінералогічної
науки таким основним суб’єктом є мінеральний вид –
природна речовина з певним і тільки йому притаманним
хімічним складом, внутрішньою будовою, фізичними та
морфологічними властивостями, яка утворилася в надрах
Землі або на її поверхні в результаті різноманітних
геологічних процесів. Кожний мінеральний вид може мати
ряд мінеральних різновидностей, які характеризуються
певними відмінностями як фізичних, так і морфологічних
особливостей. Як приклад можна навести ряд різновидностей
берилу: ізумрудно-зелений ізумруд, світло-голубий
аквамарин, світло-рожевий вороб’євіт та ін., або волокнисту
різновидність гіпсу – селеніт.
Мінеральні види, в яких хімічний склад і кристалічна
структура незмінні, носять назву мінеральний вид сталого
складу. Мінеральний вид, в якому хімічний склад може
безперервно змінюватися без зміни кристалічної структури,
носить назву мінеральний вид змінного складу. Це так звані
ряди безперервного досконалого ізоморфізму. Як приклад
мінеральних видів сталого складу можна назвати алмаз /С/,
галіт /NaCl/ та ін.; змінного – плагіоклази, склад яких
безперервно змінюється від альбіту Na[Al Si 3 O 8] до анортиту
Ca[Al 2 Si 2 O 8]. Серед мінеральних видів переважають
мінерали змінного складу. На сучасному етапу розвитку
мінералогічної науки в основу кваліфікації мінералів
покладено так званий кристалохімічний принцип, який
базується на хімічній природі мінералів, особливостях їх
внутрішньої будови, взаємозв’язку між окремими
структуротворними одиницями (атомами, іонами та
молекулами) та рядом інших особливостей. Виходячи з цього,
всі мінерали згруповано у відповідні класи (табл. 3.1).
Виділення типів мінералів проведено за їх близьким
хімічним складом і типом зв’язку в кристалічних структурах.
КЛАСИ МІНЕРАЛІВ – об’єднують мінерали близької
хімічної природи (наприклад, клас силікатів – солі кремнієвих
кислот, клас карбонатів – солі вугільної кислоти та ін.)