Page 28 - 6

родоніт);
г – радіаційне забарвлення, пов’язане з утворенням під
дією радіоактивного розпаду радіоактивних елементів
електронно-дирчастих центрів забарвлення (синє і фіолетове
забарвлення галіту і флюориту, жовте і димчасте забарвлення
кальциту і кварцу та ін.).
Найбільш типовими хромофорами (забарвлюючі
елементи), які викликають те, чи інше забарвлення, є: титан,
ванадій, хром, марганець, залізо, мідь та деякі інші елементи.
2+ 4+ 3+
Так Fe - зелені, Ті - інтенсивні червоно-бурі, Cr - зелені,
2+
Ni - зелені та ін.
Алохроматичне забарвлення мінералів є наслідком
включень в них сторонніх домішок у вигляді інших мінералів
різного забарвлення, пухирців газів і рідин. Це забарвлення не
пов’язане із власне хімічним складом мінералів. Отже воно не
постійне. Як приклад можна навести ряд різновидностей
кварцу:
- празем-зеленуватий, за рахунок включень
актиноліту або хлориту;
- сердолік – оранжево-червоний за рахунок включень
гідрооксидів заліза;
- авантюрин – буро-червоний до золотистого за
рахунок включень залізної слюди (різновидності
гетиту);
- котяче око – зеленуватий за рахунок включень
азбесту;
- соколине око – синюватий за рахунок включень
волокнистої синьої рогової обманки та ін.
Псевдохроматичне забарвлення зумовлене процесами
дифракції та інтерференції світлових променів в кристалічних
структурах мінералів, а також розсіюванням, заломленням,
повним внутрішнім відбиттям білого світла, з особливостями
будови мінеральних індивідів (закономірне повторення фаз
різного складу в іризуючих сонячних і місячних
різновидностях польових шпатів), глобулярної будови атомів,
наявності органічних домішок в перлах, утворення іризуючих
плівок на поверхні зерен або кристалів в результаті їх
окислення та ін.
Вивчення та визначення забарвлення в лабораторних
умовах проводиться шляхом одержання кривих спектрального
поглинання, при якому фіксується поглинання відповідних
ліній головніших хромофорів з певною довжиною хвиль. Для