Page 176 - 6

Озокерит – органогенна гірська порода, горюча корисна
копалина нафтового ряду.
Окатаність – ступінь згладженості початкових ребер уламків
гірських порід або мінералів при екзогенних процесах.
Океанічні відклади – осадочні утворення, які виникають на
дні океану.
Океанічні течії – циркуляція океанічної води.
Океанічні хребти – лінійно витягнуті підняття, розташовані
на дні океанів протяжністю в тисячі км, шириною сотні км і
висотою 1-3 км.
Окремнення – процес збагачення гірських порід
кремнеземом.
Окремість мінералів - розколювання мінералів не по
площинах спайності.
Окське зледеніння – покривне зледеніння у ранньому
плейстоцені.
Олівін – мінерал класу силікатів (Mg,Fe) 2[SiO 4].
Омолодження ріки – процес відновлення ерозійної
діяльності ріки.
Ооліти – шаровидні або еліпсоїдальні утворення із
вуглекислого вапна, оксидів і силікатів.
Опал – мінерал, аморфний оксид кремнію із вмістом
молекулярної води (0,4 – 28 %), SiO 2·nH 2O
Опока – мікропориста кремниста осадова порода, складена
аморфним кремнеземом (до 98%) з домішками глинистої
речовини, скелетних частин організмів, мінеральних зерен.
Орбіта – траєкторія, по якій рухається одно небесне тіло по
відношенню до іншого.
Органічна речовина – комплекс сполук, які виникли прямо
або побічно із живої речовини або продуктів її
життєдіяльності.
Органогенні гірські породи – осадові гірські породи, які
складаються із залишків тварин і рослин та продуктів їх
життєдіяльності.
Ордовицька система – комплекс відкладів, що утворилися
протягом ордовицького періоду.
Орогенез – процес складкоутворення, який супроводжується
формуванням гірських хребтів.
Ортоклаз – мінерал класу силікатів, K[AlSi 3O 8].
Осадовий чохол – верхній структурний поверх платформи,
складений переважно осадовими гірськими породами
фанерозойського віку.
Осадові гірські породи – породи, що утворилися у верхній
частині літосфери внаслідок механічного і хімічного