Page 144 - 6

туронський ярус нижнього відділу кам’яновугільної системи.
Частини ярусу або під’ярусу вказуються аналогічно відділам
систем арабськими цифрами, наприклад, C 1t 2.
Дуже часто виникає необхідність введення, крім
загальноприйнятих стратиграфічних підрозділів, допоміжних
(місцевих), які повинні обов’язково бути пов’язаними з
підрозділами загальноприйнятої шкали. Найбільш
переважаючими із допоміжних підрозділів є серії і світи. Їх
індекси утворюються з двох латинських літер назви – першої
та найближчої приголосної. Вказані індекси, написані

курсивом, приєднуються праворуч до індексу групи, системи,
відділу. Наприклад, індекс вигодської світи еоцену буде
виглядати таким чином – P 2vg.
У випадку, коли підрозділи містять змішані одиниці
геохронологічної шкали, позначення утворюється шляхом
поєднання індексів цих одиниць знаками “плюс” або “дефіс”.
“Плюс” застосовують для позначення віку відкладів, які
належать повністю до двох або більшого числа суміжних
підрозділів геохронологічної шкали, наприклад, P 3+N 1 –
відклади олігоцену і міоцену, об’єднані між собою. “Дефіс”
використовують для позначення віку відкладів, які
охоплюють неповні об’єми сусідніх підрозділів, наприклад,
Д 1–2 – відклади, які охоплюють суміжні частини нижнього і
середнього відділів девонської системи; T 2–J 1 – відклади, які
включають в себе верхній тріас і нижню юру. У випадку
неможливості віднесення до певної одиниці геохронологічної
шкали індекси ймовірних підрозділів розділяються двома
крапками, наприклад, К 1:2 – відклади, які відносяться до
нижнього або верхнього відділу крейдової системи.
Проставляння індексів на геологічних картах має також
певну закономірність. На першому місці завжди вказується
індекс більш давніх геологічних систем, а потім – більш
молодших.
Для позначення походження осадових гірських порід
застосовуються строкові латинські літери: m – морські, g –
льодовикові, f – флювіогляціальні, a – алювіальні тощо.
Проставляються ці літери перед позначенням системи,
наприклад, fQ – флювіогляціальні четвертинні відклади.
При читанні індексів зберігається певний порядок – від
більш крупного підрозділу послідовно до більш дрібного.
Наприклад, індекс C 1t 1 буде читатися так: “це” – один, “те” –
один.
Літологічний склад порід переважно позначають за