Page 319 - 58

орієнтуватися в просторі на місцевості, розрізняти, хто говорить
серед кількох присутніх.

Людина сприймає звуки з частотою коливань від 16 до 20000 за
секунду. З віком сприйняття високих частот знижується. Знижується

сприймання звуку і при дії звуків високої сили, високих і низьких
частот.

Орган слуху частково розташований в товщі скроневої кістки

черепа і складається з трьох основних відділів: зовнішнього,

середнього і внутрішнього вуха. Перші два служать для проведення

звуків, третій містить звукосприймальний апарат і апарат рівноваги.

Зовнішнє вухо представлене вушною раковиною, зовнішнім

слуховим ходом. Вушна раковина вловлює і спрямовує звукові хвилі

в слуховий хід, але у людини вона майже втратила своє основне

значення. Зовнішній слуховий хід проводить звуки до барабанної

перетинки. В його стінках в сальні залози, які виділяють вушну сірку.

Середнє вухо розташоване між зовнішнім слуховим ходом і

внутрішнім вухом. Воно складається із барабанної порожнини, яка

через євстахієву трубу сполучається з носоглоткою. Барабанна

3
порожнина об’ємом 1 см має барабанну перетинку, слухову трубу,
містить три слухові кісточки, що сполучені між собою: молоточок,

коваделко, стремінце. Ці кісточки передають звукові коливання з

барабанної перетинки до овального вікна внутрішнього вуха,

зменшуючи амплітуду і збільшуючи силу звуку.

Барабанна перетинка розташована на межі між зовнішнім і

середнім вухом. Це округла за формою пластинка розміром 911 мм.

Вона сприймає звукові коливання. Слухова труба сполучає середнє

вухо з порожниною носової частини глотки.

Внутрішнє вухо, що складається з перетинчастого і кісткового

лабіринту, являє собою систему порожнин і каналів, що заповнені

рідиною.

307