Page 303 - 58

Великий мозок представлений правою і лівою півкулями, які
розділені поздовжньою щілиною. Кожна півкуля складається із сірої

речовини — кори і розташованих глибше неї вузлів (ядер), між якими
міститься біла речовина. Кора вкриває півкулі зовні. Від кори,

всередину мозку, відходять нервові відростки нейронів, які своєю
масою утворюють білу речовину – тканину білого кольору, що

виконує роль провідників нервових імпульсів. У білій речовині

розташовані скупчення нервових клітин – вузли (ядра) сірої

речовини. Це філогенетично стара частина півкуль, яку називають

підкіркою.

Поверхня півкуль мозку ніби зібрана в складки різних розмірів.

Тому видні щілини, борозни і звивини між ними. Виділяють три

найглибші борозни півкуль: бічну, центральну, потилично-тім’яну.

Вони утворюють основні орієнтири для поділу півкуль мозку на

чотири основні частки: лобову, тім’яну, скроневу і потиличну.

Всередині півкуль мозку розташовані порожнини, які називають

шлуночками. Таких шлуночків два – один у правій, другий – в лівій

півкулях. Вони сполучені з третім і четвертим шлуночками стовбура

мозку і далі – з каналами всередині спинного мозку, а також з

простором під оболонками мозку.

Значення кори великого мозку. Кора великого мозку

представлена рівномірним шаром сірої речовини товщиною 1,5-4,5

мм, в якому міститься понад 14 млрд. нервових клітин. Численні

борозни і звивини збільшують її поверхню, яка досягає в середньому

2
2000-2500 см . Понад 2/3 поверхні кори заховано у вузьких глибоких
борознах. Кора складається із шести шарів клітин, які проявляються

при спеціальному фарбуванні і дослідженні під мікроскопом. Клітини

шарів різні за формою і розмірами.

Вперше мікроскопічну будову кори дослідив у кінці минулого

сторіччя професор Київського університету В.О. Бец.

291