Page 303 - 58
P. 303

Великий  мозок  представлений  правою  і  лівою  півкулями,  які
            розділені поздовжньою щілиною. Кожна півкуля складається із сірої


            речовини — кори і розташованих глибше неї вузлів (ядер), між якими
            міститься  біла  речовина.  Кора  вкриває  півкулі  зовні.  Від  кори,


            всередину  мозку,  відходять  нервові  відростки  нейронів,  які  своєю
            масою  утворюють  білу  речовину  –  тканину  білого  кольору,  що

            виконує  роль  провідників  нервових  імпульсів.  У  білій  речовині

            розташовані  скупчення  нервових  клітин  –  вузли  (ядра)  сірої

            речовини.  Це  філогенетично  стара  частина  півкуль,  яку  називають

            підкіркою.

                  Поверхня півкуль мозку ніби зібрана в складки різних розмірів.

            Тому  видні  щілини,  борозни  і  звивини  між  ними.  Виділяють  три

            найглибші  борозни  півкуль:  бічну,  центральну,  потилично-тім’яну.

            Вони  утворюють  основні  орієнтири  для  поділу  півкуль  мозку  на

            чотири основні частки: лобову, тім’яну, скроневу і потиличну.

                  Всередині півкуль мозку розташовані порожнини, які називають

            шлуночками. Таких шлуночків два – один у правій, другий – в лівій

            півкулях. Вони сполучені з третім і четвертим шлуночками стовбура

            мозку  і  далі  –  з  каналами  всередині  спинного  мозку,  а  також  з

            простором під оболонками мозку.

                  Значення  кори  великого  мозку.  Кора  великого  мозку

            представлена  рівномірним  шаром  сірої  речовини  товщиною  1,5-4,5

            мм,  в  якому  міститься  понад  14  млрд.  нервових  клітин.  Численні

            борозни і звивини збільшують її поверхню, яка досягає в середньому

                               2
            2000-2500 см . Понад 2/3 поверхні кори заховано у вузьких глибоких
            борознах. Кора складається із шести шарів клітин, які проявляються

            при спеціальному фарбуванні і дослідженні під мікроскопом. Клітини

            шарів різні за формою і розмірами.

                  Вперше  мікроскопічну  будову  кори  дослідив  у  кінці  минулого

            сторіччя професор Київського університету В.О. Бец.



                                                             291
   298   299   300   301   302   303   304   305   306   307   308