Page 215 - 58

тулубний відділ осьового скелету став нерухомий. Ребра нижнім
кінцем прикріплюються до грудини. Кожне з них має гачкоподібний

відросток, яким налягає на сусіднє ребро, що надає міцності грудній
клітці. На грудині більшості птахів розвинений кіль, до якого

прикріплюються м’язи, що приводять у рух крила. Поперекові,
крижові, передні хвостові хребці зростаються, до яких нерухомо

приростають кістки тазового пояса. Це створює надійну опору для

задніх кінцівок.

Кількість хвостових хребців невелика, останні з них зливаються у

куприкову кістку, до якої прикріплюються рульові пера. Плечовий

пояс має ряд пристосувань до польоту: шаблеподібна лопатка, вільно

ковзаючи по ребрах, не стримує крило в рухах і одночасно є міцною

опорою для нього; масивні каракоїди збільшують площу

прикріплення м’язів крила; ключиці, зростаючись у вилочку,

виконують функцію амортизаторів при взмахах крила. Скелет крила,

що складається з типових для п’ятипалої кінцівки кісток зазнав

значних змін. Кісточки зап’ястка і п’ястка зливаються між собою,

утворюючи пряжку. Частково розвинені лише 2, 3 і 4 пальці, 1 і 5

атрофувалися.

Кістки тазового поясу зростаються в одну кістку. Задні кінці

лобкових і сідничних кісток не сходяться між собою, тому таз у

птахів відкритий.

Скелет задніх кінцівок зазнав змін у зв’язку з тим, що при русі по

землі на них переноситься вся маса тіла. Стегнова та велика

гомілкова кістки – трубчасті, міцні.

М’язи у птахів більш диференційовані і краще розвинені, ніж у

плазунів. Найбільшого розвитку досягли великі грудні і підключичні

м’язи, що приводять у рух крила.

Центральна нервова система птахів досконаліша, ніж у плазунів.

Помітно збільшується загальна маса головного мозку. У птахів більші

207