Page 165 - 58

або ж мальпігієвими судинами – тоненькими трубочками, що являють
собою вирости задньої частини середньої кишки. Вони поглинають

продукти дисиміляції з крові і виводять їх у задню кишку.
Органи дихання у переважної більшості водних членистоногих –

зябра, у наземних та деяких, водних – легені й трахеї.
Кровоносна система характеризується появою центрального

пульсуючого органа – серця, відсутнього у кільчаків. Проте вона стає

незамкненою, що пов'язано з наявністю у цих тварин змішаної

порожнини тіла. Із аорти артерій кров (гемоліфма) виливається з

порожнину тіла й омиває внутрішні органи. У серце із порожнини

тіла кров надходить крізь отвори в його стінках – остії. У деяких

членистоногих кровоносної системи немає або представлена лише

серцем.

Членистоногі – різностатеві тварини; часто спостерігається

статевий диморфізм. Розмножуються із заплідненням (зовнішнім

або внутрішнім), проте деяким видам властивий партеногенез

(розвиток яйцеклітин без запліднень). Розвиток прямий aбo з

метаморфозом.

Підтип зябродихаючі – branchiata

До цього підтипу належать первинноводні членистоногі, які

дихають зябрами Підтип включає лише один клас – ракоподібні.

Клас ракоподібні – crustacea

Клас об'єднує близько 20 тис. видів, з них на Україні – 400.

Ракоподібні населяють найрізноманітніші типи водойм від морів

та океанів до невеликих калюж. Так, морський планктон на 90%

складається із ракоподібних. Лише окремі з них пристосувалися до

життя на суші (мокриці, сухопутні тропічні краби), проте завжди

населяють вологі місця.

Тіло ракоподібних (від міліметрів до десятків сантиметрів

завдовжки) складається із двох відділів головогрудей (утворюються

157