Page 152 - 58

у деяких – зовнішнє. Розвиток молюсків або прямий, або з
метаморфозом. Є серед них і живородящі форми.

Клас двостулкові або пластинчастозяброві – bivalvia

У світовій фауні відомо близько 15 тис. видів двостулкових, на

Україні –близько 80.

Двостулкові населяють гідросферу від літоралі до океанічних

западин (10,8 км). Особливо велика біомаса цих тварин у

прибережних мілководних зонах. На суші не зустрічаються.

Розміри варіюють від 2-3 мм до 1,5 м (тридакна). Двостулкові

молюски мають білатеральну симетрію. Їх черепашка складається із

двох стулок, з'єднаних еластичною зв'язкою (лігаментом), а у деяких

видів і за допомогою замка (зубців і заглибин на стулках). Стулки

закриваються при скороченні м'язів – замикачів. Ріст черепашки

відбувається нерівномірно, що залежить від пори року й умов

навколишнього середовища. Внаслідок цього утворюються смуги

приросту, за якими можна визначити вік молюска. Передній край

черепашки тупий, задній загострений (рис. 3.18).

На нижньому боці між розкритими стулками висувається м'язова

нога – орган переміщення молюска. Чимало молюсків, користуючись

ногою, зариваються в мул або пісок. У багатьох морських

представників класу в нозі є бісусна залоза, що виділяє речовину –

бісус, за допомогою якого молюск прикріплюється до підводних

предметів.

Мантійна порожнина з'єднується із навколишнім середовищем

двома сифонами: ввідним, або зябровим, крізь який надходить вода, і

вивідним, або клоакальним, крізь який вода виходить назовні.

Надходження води забезпечується рухом вієчок епітелію, що вкриває

мантію, зябра і сифони. Голова редукована.

144