Page 166 - 5637
P. 166

4.  Опуклі, увігнуті задачі цілочислового програмування, завдання стохастичного

        цілочисельного програмування, визначаються відповідною структурою критерію   (∙).

        і обмежень    (  = 1, … ,  ).

              Впритул  до  завдань  цілочисельного  програмування  примикають  завдання

        частково  цілочисельного  програмування  –  задачі,  у  яких  умова  цілочисельності


        відноситься лише до частини компонентів оптимізується вектора   = {  , … ,   } . Для


        вирішення  цих  завдань  можна  виділити  два  ефективних  підходу.  Перший  полягає  в
        розбитті  множини  всіх  оптимізуються  параметрів  {  , … ,   }  на  два  непересічних


        підмножини – цілочисельних параметрів     , … ,                   і безперервних     , … ,         :


                               , … ,          ∪     , … ,          ∶=∶ {  , … ,   },   +   =  .






              Таке розбиття дозволяє надалі проводити оптимізацію поперемінно безперервних
        і цілочисельних параметрів, здійснюючи ітераційну процедуру знаходження рішення
        змішаної  задачі.  Другий  підхід  заснований  на  перетворенні  початкового  завдання

        частково цілочисельного програмування в задачу з цілочисельними змінними шляхом

        дискретизації  параметрів      , … ,               з  деяким  інтервалом     , … ,              (  > 0,



            = 1, … ,   ).  При  досить  широких  припущеннях  про  структуру  функції  вирішення

        цієї     нової       задачі      сходиться        до      вирішення        вихідної       за     умови

        max   → 0.  Таким  чином,  другий  підхід  полягає  в  зведенні  задач  частково


        цілочисельного  програмування  до  задач  чисто  цілочисельного  програмування,  він

        зручний для реалізації на ЕОМ і широко застосовується при проведенні практичних

        розрахунків.

              В  даний  час  в  теорії  целочисленной  оптимізації  можна  виділити  наступні  три

        основні групи методів: метод відсікань, комбінаторні і наближені (евристичні).

              Метод  відсікань  призначений  для  вирішення  завдань  лінійного  цілочисельного

        програмування.  Загальна  схема  методу  відсікань  наступна.  Спочатку  задача  (8.1)  –

        (8.3)  вирішується  без  урахування  цілочисельності  змінних.  Якщо  отримане  рішення

        цілочисельний,  то  воно  є  рішенням  задачі  (8.1)  –  (8.3).  В  іншому  випадку

        (нецілочисельне  рішення)  до  обмежень  (8.3)  додається  нове  обмеження,  що  володіє

        тим  властивістю,  що  безліч  допустимих  рішень  нового  завдання  містить  будь

        допустиме  рішення  цілочисельнного  завдання  і  не  містить  оптимального  рішення

        попередньої  задачі  без  обмежень  цілочисельності.  Потім  зазначений  процес
   161   162   163   164   165   166   167   168   169   170   171