Page 41 - 56

    g
(  )( H  H 1 ) 
2
g 21=  z z  (2.24)
 4 f ( H  H 1 ) cos i   g   g гв ,
2
р
де: z - анормальний градіент прискорення сили ваги;
gz - аномальний градіент прискорення вільного падіння; і
- кут між віссю свердловини і нормаллю до площинно-
паралельного прошарку порід, що проходить через точки Н 1 і
Н 2 (визначається нахилом прошарку до обрію і відхиленням
осі свердловини від вертикальної лінії); g Р - різниця
поправок за рельєф у пунктах 2 і 1; g гв - різниця поправок за
вплив гірських виробіток.
  g
Знехтувавши невідомим членом (Н 2 – Н 1), що може
z 
дати похибку до 3 %, можна визначити густину
sec i   
   ( H  H 1 )  g  21   g   g гв  . (2.25)
Р
2
4 ( f H  H 1 )  z  
2
Член  g добавляється тільки при
гв
спостереженнях у шахті.
Точність визначення  за спостереженнями у
свердловинах і шахтах залежить від точності гравіметричних
визначень і різниці глибин, а також від розміру самої густини.

3
Для визначення  порід осадового комплексу ( кг/м ) із
відносною похибкою не менше 3 % необхідний вимір g із
похибкою ±0,01мГл на інтервалі глибин не менше 10м, а для
визначення  шару товщиною 1м із тією же відносною
похибкою 3 % точність гравіметричних вимірів повинна бути
підвищена до ±0,001мГл.
Прискорення вільного падіння g у свердловинах
вимірюють свердловинними гравіметрами з
телекеруванням, що опускаються на кабелі. Відлік
показань свердловинних гравіметрів проводиться на
поверхні землі. Фактично досягнута середня
квадратична похибка вимірів із свердловинними
гравіметрами складає 0,01-0,1мГл.

41