Page 40 - 56
P. 40

Визначення пористості

                                  Для  обчислення  пористості  порід  необхідно  виміряти
                            щільність газонасиченої породи  г- і мінералогічну густину 
                            способами, розглянутими вище. Якщо похибка визначення 
                            складає ±0,005, а  ±0,01, то пористість може бути обчислена
                            з похибкою, що не перевищує 0,1 %. За тими ж даними може
                            бути  обчислений  коефіцієнт  пористості  k п.  Відкриту
                            пористість  визначають  шляхом  виміру  маси  рідини,  що
                            заповнює при насиченні пори дослідного взірця. У рідинному
                            методі зразок висушують до втрати порової вологи і зважують
                            (m); потім його поміщають під вакуум і насичують водою або
                            гасом. Після усунення зайвої рідини з поверхні зразок знову
                            зважують (m к).
                                         Для  визначення  відкритої  пористості  необхідно
                                   знати  об’єм  зразка,  для  чого  його  зважують  у  гасі
                                   (m к.к).  Відношення  об’єму  пор  до  об’єму  зразка  дає
                                   шукану пористість
                                                         m    m
                                                   n      к        100 .                         (2.23)
                                                       m    m кк
                                                          к


                                    Визначення густини порід у природному заляганні

                                         Практично      застосовують      чотири     методи
                                   визначення  густини  порід  у  природному  заляганні:
                                   гравіметричні  виміри  у  свердловинах;  гамма-гамма-
                                   метод  у  свердловинах  і  в  поверхневих  прошарках
                                   земної кори; метод Неттльтона.
                                  Різниця прискорень вільного падіння
                                                          g 21=g 1-g 2
                            на двох глибинах H 1 і H 2  в свердловині або шахті дорівнює




                                                           40
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45