Page 224 - 56

Виявлення зв'язку між електричним опором і густиною
порід має велике значення, тому що дозволяє оцінювати густину
у природному заляганні за матеріалами електрокаротажу. У ряді
випадків, особливо для прогнозування і розрахунків величин
аномально високих пластових тисків (АВПТ), необхідно
оцінювати величину густини за матеріалами промислової
геофізики. Для цього Н.Я.Куніним, С.С.Гацолаєвою і ін. були
використані дані про опір (в Омм); і нгк і швидкості пружних
хвиль (у км/с) за даними акустичного каротажу. Отримано
наступні рівняння регресії і коефіцієнти кореляції:
Биикжак, св. СГ-2, глини
 = 1,98-0,008  п +0,118 I нгк + 0,160 V при R = 0,90;
Кенкияк, св. П-89, глини
 = 2,28+0,128ln  п - 0,36 I нгк - 0,017 V при R = 0,75;
Кенкияк, св. П-89, пісковики
 = 2,20+0,081 ln  п + 0,475 I нгк + 0,036 V при R = 0,41.

Зв'язок між густиною і магнітною сприйнятливістю.
Для магматичних порід з підвищенням основності відзначається
збільшення густини і магнітної сприйнятливості. Однак велика
дисперсія магнітної сприйнятливості і її багатогранна
залежність від умов формування магматогенних порід
призводить до великого розкиду значень  і  на площині
кореляції. На рисунку 8.3, а приведені дані про кореляцію цих
параметрів за матеріалами вивчення магматичних порід
Центрального Казахстану на 6300 зразках (А.К. Курськеєв,
Б.М. Уразаєв, 1966 р.). Рівняння зв'язку при порівняно
невисокому коефіцієнті кореляції, рівному 0,65, має вигляд
6

  92 10   , 2 65 .
Г.Е.Кузнєцов (1966 р.) (рисунок 8.3, б) досліджував
зв'язок між  і  для порід кристалічного фундаменту Волго-
Камського краю. Поля кореляції в площині log  і ,
побудовані для різних петрографічних груп порід, не
дозволяють скласти кореляційних рівнянь. Однак загальна
тенденція погодженої зміни густини і магнітної
сприйнятливості очевидна, особливо в метаморфічних породах
початкового основного складу.

214