Page 205 - 56

Для оцінки загального ефекту покладів продуктивна
товща розглядається як єдиний електричний масив. При
такому підході розходження в опорах нафтогазоносних і
водоносних ділянок складає в середньому у 2—3 рази, хоча в
окремих випадках воно досягає 5. При малій потужності
покладу (20—50 м) різниця складає не більш 30—50 %. Опір
газових покладів трохи вище опору нафтових. Величина цих
аномалій у більшості випадків складає перші десятки
відсотків стосовно законтурної області.
Родовища нафти і газу характеризуються підвищеної
поляризуємістю порід як в області покладу, так і вище її. Це
зумовлено наявністю піриту, що утворився завдяки складним
взаємодіям покладів нафти і газу з породами, що вміщають.
Вміст піриту в окремих шарах ряду родовищ (Радченківське)
досягає 10—20 % від об'єму породи.
Поляризуемость порід  у контурі покладу може
збільшуватися у порівнянні з законтурною частиною до 5—7
разів. Для непродуктивних структур збільшення  в області
склепіння не спостерігається. Відзначено, що для нафтових
родовищ коефіцієнти  вище, ніж для газових (таблиця 7.2).

Таблиця 7.2

Поляризуємість порід для ряду родовищ нафти і газу і
непродуктивних структур

Родовище ,  mах, % Величина
площа в контурі за кон- аномалії ,
покладу туром %
Вид покладу
покладу
Газлі Газ 3,5—7,3 1-1,5 250—390
Узінь Газ, нафта 3,1 1—1,5 140—210

Північно- Газ 3,0—6,4 1,8 180—260
Ставропіль-
ськое
Кен кия к Нафта 12,8—15,4 1,5—2 670—750

196