Page 204 - 56

Північно- 90-135 "——" 0,16 "——"
Ставропольське
Урицьке 80 "——" 0,11-0,16 "——"
Східно-Сусловське 30 "——" 0,18 Понижене
Первомайське 18 "——" 0,20 "——"
Степановське 54 "——" 0,12 "——"
Газлинське 270 "——" 0,15 Підвищене
Дмитровське 84 Нафта 0,05-0,08 Понижене
Жетибайське 200 "——" 0,05-0,08 Середнє
Анастасієвське 100 Газ 0,15-0,20 "——"

З глибиною зміна густини і пористості змінюється
досить нерівномірно; найбільші зміни характерні для глибини
0—3 км. Як показує досвід буріння глибоких свердловин,
пористість в межах покладу залишається високою, складаючи
в ряді випадків 30 % (на глибинах 5—7 км і більш).

Питомий електричний опір і поляризуємість.
Електричний опір покладів нафти і газу нафтогазоносних
шарів може перевершувати  водоносних пластів у 100 разів і
більш. Найбільш ймовірна величина, що характеризує
зростання  нафтогазоносних шарів, вважається рівною 10.
Мінералізація пластових вод впливає на електричний
опір покладів. Так, на родовищі нафти Сурахани для
сураханської світи з концентрацією NаС1 приблизно 14 %
середнє значення   н у контурі покладу дорівнює 6,2 Омм,
п
середнє значення   в для водоносної частини складає 1,2
п
Омм.
Вплив термодинамічних умов залягання проявляється
головним чином через зміну електричних властивостей
флюїду, що насичує. У загальному випадку збільшення
всебічного тиску веде до зростання опору, а збільшення
температури — до зменшення його, тому що підвищується
провідність флюїду. У цілому електричний опір майже усіх
видів порід із глибиною зменшується, оскільки вплив
температури превалює над впливом тиску.

195