Page 106 - 56
P. 106

У  реальному  діелектрику  поляризація  є  результуючою
                            різних поляризаційних процесів. Виникнення того чи іншого
                            типу      поляризації       визначається       хіміко-фізичними
                            властивостями  речовини  і  діапазоном  використовуваних
                            частот (рисунок 4.1).
                                  У  перемінних  електричних  полях  для  діелектрика
                            властиві  діелектричні  втрати,  зв'язані  з  переходом  частини
                            електричної  енергії  в  тепло.  Вплив поляризації  залежить  від
                            часу  її  встановлення  й  області  застосовуваних  частот.
                            Поляризація      електронного      й    іонного     зсуву,    що
                                                    -13    -16
                            встановлюється  за  10 —10   с,  втрат  не  викликає.  Час
                            установлення  релаксаційної  поляризації  значно  більше  й
                            обумовлює струм і', що є сумою активного і` а і реактивного і` r
                            струмів.  Тангенс  кута  діелектричних  втрат  реального
                            діелектрика
                                              tg   i   i a   i/  r    i c  ,                  (4.6)
                                                     a
                            де: і с- ємнісний струм (струм зсуву); і а – струм провідності.
                                  Тангенс  кута  діелектричних  втрат  у  залежності  від
                            частоти  і  величини  діелектричної  проникності  описується
                            формулою Дебая:
                                              tg    0        /   0       2  2 ,     (4.7)
                            де:    -  час  релаксації;    -  кутова  частота;  діелектрична
                            проникність:  0 — при  = 0,  0 - при .

                                  Вимір  питомого  електричного  опору.  Для  виміру
                            питомого  електричного  опору  порід  застосовують  двох-  і
                            чотирьохелектродний  способи.  У  двохелектродному  способі
                            шляхом  виміру  електричного  опору  R,  довжини  l  і  площі
                            поперечного переріза s зразка розраховують питомий опір  за
                            формулою  (4.1).  Електроди  розташовують  симетрично  один
                            до     одного     з    протилежних       сторін     зразка.    У
                            чотириелектродному  спосіб  і  виміряється  спадання  напруги
                            U  між  прийомними  електродами,  що  відбувається  при
                            пропущенні струму I через електроди живлення, тоді
                                                          UK  I / ,                  (4.8)
                            де: K — коефіцієнт, що залежить від форми, розмірів зразка і

                                                              104
   101   102   103   104   105   106   107   108   109   110   111