Page 33 - Івано-Франківський національний технічний

1) Визначають відносний максимальний і мінімальний хід та
діапазони ходу для різних пропускних характеристик за формулами (1.50)
- (1.53).
2) Відбирають для подальшого аналізу пропускні характеристики, для
яких виконуються умови (1.46). Якщо не виконується умови для крайніх
значеннях відносного ходу, збільшують (якщо можливо) діаметр
трубопроводу D . При цьому змінюються втрати в трубопроводі, і всі
T
величини, зв'язані з тиском, необхідно перерахувати. Так як при
збільшенні діаметру втрати в трубопроводі зменшуються, тиск перед РО,
від якою залежить кавітаційний перепад, збільшується і появиться
можливість уникнути кавітаційного режиму.
3) Розраховують гідравлічний модуль системи n і максимальну
відносну витрату q max (формули 1.52, 1.56).
4) Визначають відносну пропускну здатність, при якій починається
спотворення витратної характеристики під впливом кавітації.
P п P к A 1 n 2 2 м K
п
к
1
1 2 n 2 m
м (1.62)
2
P пп A 1 1 n 2 п м P нп ,
1 2 м n 2
де A 1 638 Q 2 max K V y / K V max 2 .

В цьому рівнянні невідомими є дві величини m і K . Коефіцієнт K
m
m
можна визначити за таблицями 2.6...2.8 в залежності від коефіцієнта
гідравлічного опору , який визначається за формулою

2
D 2
, 1 57 10 3 y . (1.63)
K y

Інтервал пошуку знаходиться за формулами
K K K K
V min T min , і V max T max . (1.64)
min max
K V y K V y
де K - коефіцієнт впливу звуження трубопроводу, визначається за формулами
T
(1.43), (1.44), при K і K .
V min V max
5) Визначають за формулами (1.65) - (1.66) значення ходу, при якому
починається спотворення витратної характеристики l і діапазон
m
безкавітаційної роботи l рівний:
бк
l l l .
бк max m
6) Знаходять відносне значення діапазону за формулою
l бк

бк .
l max l min
Вибирають пропускні характеристики з найбільшою величиною
відносного діапазону безкавітаційної роботи.