Page 28 - Івано-Франківський національний технічний

l min 1 , 0

l max 9 , 0 , (1.46)
l , 0 25

2) будують дійсні витратні характеристики
3) визначають розрахункові і дійсні значення коефіцієнта підсилення
або коефіцієнта рівнопроцентності;
4) знаходять відхилення дійсних значень цих параметрів від
розрахункових;
5) остаточний вибір пропускної характеристики.
В залежності від виду необхідної витратної характеристики, агрегатного
стану і режиму проходження середовища через РО, частина етапів із загальної
процедури вибору випадає. Тому розглянемо основні розрахункові схеми і
алгоритми вибору пропускної характеристики РО для них.

3.1 Рідинна в’язка Z 10 4 , P кав Р min

Для вибраної пропускної спроможності K визначаємо індекс в'язкості Z:
V
y
a Q
Z y ,
K
t V y
де Q - умовна витрата, розрахована за формулою:
y
Q y Q max K V y / K пр K .
T
V max
Для знайденого індексу в'язкості за графічними залежностями і ,
Q P
як функції Z [ ], або апроксимованими залежностями:

, 0 38555 Z 5 , 4 3227 Z 4 18 , 33 Z 3 36 , 663 Z 2 35 , 777 Z 16 , 931(1.47)
Q 1 1 1 1 1
, 0 75805 Z 5 , 8 5804 Z 4 36 , 76 Z 3 73 , 827 Z 2 69 , 926 Z 28 , 294 (1.48)
P 1 1 1 1 1
де Z 1 lg Z, визначаємо поправочні коефіцієнти Q і P . Далі підраховуємо
максимальну і мінімальну відносну витрату за формулами:
Q
q max Q ;
max
Q
y (1.49)
Q
q min Q .
min
Q y
За значеннями q max , q min і P по графічних залежностях (рисунок 3.1)

визначають значення відносного ходу l max і l min для різних пропускних
характеристик і відповідні діапазони відносного ходу. Вибирають пропускну
характеристику; для якої діапазон більший і виконуються умови ( 1.46).

3.2 Рідинна не в’язка Z 10 4 , P Р
кав min