Page 11 - 5232

реробки нафти одним з побічних продуктів є зріджений газ, який
використовується переважно в побуті.
Родовища газу поділяються на чисто газові та газоконденсатні. Газ
газоконденсатних родовищ крім метану містить значну кількість пропану й
бутану. Газ чисто газових родовищ складається майже з одного метану.
У незначній кількості в ньому містяться етан і пропан. До баласту природного
газу також відноситься двоокис вуглецю, однак його вміст незначний, всього
декілька відсотків.
Перед подачею газового палива в магістральні газопроводи його піддають
переробці, щоб зробити газ придатним для транспортування, підвищити його
енергетичну цінність, мінімізувати вихід шкідливих продуктів згоряння,
полегшити виявлення витоків газу. Переробка газу передбачає очищення від
сірководню, двоокису вуглецю, сушіння.
Істотною особливістю газового палива є складність його зберігання.
Основним методом зберігання значних запасів газу є його накачування в
підземні шари. Однак для цього потрібні сприятливі природні умови, а саме
наявність виснажених нафтових і газових родовищ. Створення штучних сховищ
- надто дорогий захід.
Мазут, який отримується в результаті переробки нафти, є головним
видом рідкого енергетичного палива. Склад мазуту в основному залежить від
складу початкової нафти. Органічну частку мазуту утворюють такі елементи:
вуглець, водень, кисень, азот і сірка. У значних кількостях у мазуті містяться
асфальто-смолисті речовини, які переходять у мазут з нафти в процесі її
переробки. Вміст асфальто-смолистих речовин у складі сирої нафти становить
від 4 до 20 % та є одним з показників якості нафти: чим їх більше, тим гірша
якість нафти.
Паливні мазути поділяються на три види залежно від вмісту сірки:
малосірчані (менше 0,5 %), сірчані (0,5-2,0 %), високосірчані (понад 2 %). Сірка
в мазуті входить в основному до складу органічних сполук. Вміст сірки в мазуті
корелюється із сірчаністю нафти, з якої був отриманий даний мазут. Нафта всіх
родовищ містить сірку від часток відсотка до 7 %.
Зольність паливних мазутів невелика і не перевищує 0,1-0,3 %. Зола
утвориться в результаті трансформації мінеральных домішок в процесі
спалювання. До складу золи також входять окисли кальцію, магнію, ванадію,
заліза та інших елементів.
Важливими показниками якості мазуту є вологість, в'язкість, щільність,
температура спалаху та запалювання, максимальная температура застигання й

коксівність.
Вологість мазуту коливається в межах від 0,5 % до 5 %. Значне
обводнювання мазуту відбувається в процесі його транспортування, в основном
при його розігріванні гарячою парою перед зливом із цистерн. При цьому вміст
вологи підвищується до 10 %. При спалюванні вологого мазуту відбувається
збільшення витрати енергії на власні потреби електростанцій, збільшуються
втрати теплоти з димовими газами, знижується тепловіддача в топці. Наслідком
цього є зниження коефіцієнта корисної дії (ККД) котла. Підвищений вміст води
збільшує корозійне руйнування мазутопроводів та апаратури внаслідок
11