Page 109 - 5232
P. 109

де  WP     ,  WQ     – відповідно втрати  активної та реактивної електроенергії в
                         Т1         Т1
               трансформаторі, розраховані за основною методикою;
                     WP   ,     WQ    –  втрати  активної  та  реактивної  електроенергії  в
                         Т2           Т2
               трансформаторі, визначені за табличними даними;
                    T – вартість електроенергії,  приймаємо T             3 , 1  грн / кВтгод;
                    D – економічний   еквівалент   реактивної   потужності,   приймаємо
                D     , 0  02  кВт/квар.
                      Отже, перевитрата коштів при оплаті втрат електроенергії, визначених за
               табличними даними, становитиме

                      П    4708(    2378   )   3,1    40300   13008   3,1   ,0  02   3739 грн.

                      Спрощена  методика  розрахунку  втрат  активної  електроенергії  в
               трансформаторах є неточною, а перевитрата коштів при оплаті електроенергії є
               значною.  Це  пояснюється  тим,  що  розрахункові  значення  втрат  активної  та
               реактивної  електроенергії  в  трансформаторах  визначені  для  трансформаторів,
               виготовлених  до  1970  року.  Для  трансформаторів,  виготовлених  після  1970
               року, втрати активної та реактивної потужностей неробочого ходу зменшилися
               внаслідок  використання  високоякісних  марок  сталей  та  удосконалення
               технології виготовлення магнітної системи. Зменшилися також втрати активної
               та реактивної потужностей в обмотках трансформаторів.
                      Таким чином, як показав аналіз, табличні значення втрат електроенергії в
               трансформаторах  є  завищеними  порівняно  з  фактичними  втратами
               електроенергії. Тому застосовувати розрахункові таблиці для визначення втрат
               не рекомендується.

                      В.5 Розподіл втрат електроенергії між основним споживачем і  його
               субспоживачами в загальних елементах живильних мереж

                      Задача розподілу втрат електроенергії в загальних елементах електричної
               мережі  між  різними  споживачами  виникає,  зокрема,  за  наявності  транзиту
               електроенергії через ці мережі, а також передачі енергії стороннім споживачам
               (субспоживачам), які знаходяться на самостійному балансі.
                      Згідно  з  методикою  [13]  та    діючими    правилами    користування
               електроенергією [15] розподіл втрат електроенергії між основним споживачем і
               його  субспоживачами  в  загальних  елементах  живильних  електричних  мереж
               слід здійснювати пропорційно частці спожитої ними електроенергії. У зв’язку з
               введенням        плати      за     перетікання       реактивної       електроенергії        між
               електропостачальною  системою  та  її  споживачами  [16]  треба  здійснювати
               також  розподіл  втрат  реактивної  електроенергії,  враховуючи  обсяги  спожитої
               активної та реактивної енергії за розрахунковий період.
                      Відповідно  до  вимог  нормативних  документів  [13,  15]  відносна  частка
               активної  електроенергії,  спожитої  субспоживачем,  може  бути  визначена  за
               формулою
                                                            WP
                                                             С  ,                                                       (В.20)
                                                            WP
                                                               У
                                                             109
   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113