Page 108 - 5232

Межа балансової належності
Рисунок В.4 – Розрахункова схема обліку електроенергії

Розрахуємо середнє навантаження трансформатора за розрахунковий
період:
WP 125000
P    260 4 , кВт;
СР
Т 480
p
WP 100000
Q    208 3 , квар;
СР
Т 480
p
S СР  P СР 2  Q СР 2  260,4 2  208,3 2  333 5 , кВ·А.
Середнє значення коефіцієнта завантаження трансформатора
S 333 5 ,
К  СР   , 0 333.
З
S 1000
ном
Втрати активної електроенергії в трансформаторі за середнього
навантаження
2.
2
.
.
∆WP Т = ∆Р хТ п + К з ∆Р кТ р = 2,4 720 + 0,333 12,2 480 = 1728+650 = 2378 кВт·год.
Втрати реактивної потужності неробочого ходу трансформатора
I % 4 , 1
∆Q х = x S ном   1000  14 квар.
100 100
Втрати реактивної потужності в індуктивному опорі обмоток
трансформатора за номінального навантаження
U % 5 , 5
∆Q к = к S   1000  55 квар.
100 ном 100
Втрати реактивної електроенергії в трансформаторі за середнього
розрахункового навантаження

2 2
∆WQ Т = ∆Q хТ п + К з ∆Q кТ р = 14·720 + 0,333 ·55·480 = 10080 + 2928 =
13008 квар·год.

За даними таблиці 15 додатку 1 [13] маємо:

∆WP Т = 3528 + 1180 = 4708 кВт·год;

∆WQ Т = 36000 + 4300 =40300 квар·год,
тобто табличні значення втрат електроенергії значно перевищують фактичні
втрати.
Перевитрату коштів при оплаті втрат електроенергії, визначених за
табличними даними, визначимо за формулою

П  ( WP   WP ) T   WQ   WQ T  D , (В.19)
Т2 Т1 Т2 Т1

108