Page 82 - 52
P. 82

По  значеннях  E   для  кожної  осцилограми  будуються
                                                                 _
                            криві становлення в координатах  E від t; при цьому всі криві
                            суміщаються  на  одному  логарифмічному  бланку.  Приклад
                            розрахунку  E   для  п’яти  осцилограм,  отриманих  для  точки
                            ЗСБ в районі Зовнішньої зони Передкарпатського крайового
                            прогину, наведений в табл. 6.1, а відповідні криві становлення
                                                                                  AB
                            -  на  рис.  6.3.  Вхідні  дані  для  обробки  табл.  6.2:   =500м,
                                                                                   2
                            q=7575м, R=1000м, а для струму, кількості витків, та номеру
                            градуювання маємо:

                                                                                     №
                                 № осцилограми             I,A            n       градую-
                                                                                   вання
                                        1                   8             3           1
                                        2                  30             3           1
                                        3                  31            27           1
                                        4                  34            27           2
                                        5                  43            27           3

                                  6.1.2 Побудова результуючих кривих становлення

                                  Чутливість    підсилювача     та    кількість   витків    у
                            приймальній петлі вибираються при запису таким чином, щоб
                            існували дільниці перекриття кривих, які отримані при різних
                            чутливостях. Результуючу криву проводять на тих дільницях,
                            де  максимальне  розходження  між  кривими  з  різними
                            чутливостями  (ширина  смуги  на  графіку  між  крайніми
                            кривими) не перевищує величини
                                                        (5  10 )  , n                                   (6.4)
                                  де: n - кількість кривих, які осереднюються.
                                  Наприклад,     при    наявності     трьох    кривих,    якi
                            перекриваються,  розходження  між  верхньою  i  нижньою
                            кривими  не  повинні  перевищувати  8-17%  /13/.  В  цьому
                            випадку  результуюча  крива  визначається  з  точністю  5-10%.
                            При  осередненні  не  враховуються  явно  випадаючі  криві  або
   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87