Page 27 - 52

Зрозумiло, що вони є орiєнтовними i потребують
уточнення в процесi дослiдних робiт.

2.3 Мережа спостережень

Щiльнiсть мережi спостережень вибирається у
вiдповiдностi з поставленим геологiчним завданням. Вибiр
мережi спостережень при регiональних дослiдженнях
визначається загальними вимогами масштабу зйомки. На
звiтнiй картi вiддаль мiж профiлями повинна бути 3-5 см, а
мiж точками по профiлю - 1-2 см. Допускається квадратна
мережа вiд 33 до 55 см.
При рекогносцировочно - пошукових роботах вибiр
мережi спостережень проводиться у вiдповiдностi з
очiкуваним розмiром структур. Для збiльшення надiйностi
виявлення останнiх необхiдно, щоб кожна аномальна зона
фіксувалась принаймі 2-4 точками. Наприклад, при пошуках
нафти і газу, якщо прийняти розмiри структури, характернi
для середнiх i невеликих родовищ рiвними (по замкнутiй
iзогiпсi) 73 км, то щiльнiсть мережi спостережень повинна
бути такою, щоб одна точка спостережень припадала на 5-10
км. При такiй густинi мережi локальна структура не може
залишитися непомiченою, а деталi її будови можуть бути
уточненi при згущеннi мережi.
Додатковою гарантiєю надiйностi виявлення локальних
структур є осереднення по площi результатiв ЗСБ. Діаметр
осереднення вибирається приблизно рiвним глибинi
дослiджень, хоч внесок дiлянок бiльш близьких до
приймально-генераторної установки є основним. Точка, яка
розташована за границями структури, але поблизу вiд неї (1-2
км), теж буде фiксувати зменшення повздовжньої провiдностi,
тобто буде аномальною. Тому густота мережi з одною точкою
зондувань на 5-10 км є цiлком обґрунтованою. Тут нема
протирiччя з критерiями, що використовуються в гравiметрiї
або детальнiй сейсморозвiдцi. Там близьке розташування
точок, в яких виконується запис, обумовлено технологiчними
вимогами (необхiднiсть простежування вiдбиваючих
площадок, видiлення локальних аномалiй на регiональному